Контрольна робота із зарубіжної літератури
І – ІІ рівні Тест ( ів)
1. Хто з поетів використовує епітети чужина чужа, осінній вечір?
а) Р.Бернс б) М.Басьо в) Дж.Родарі
2. Центральне місце в пісні «Люлька Згоди» («Пісня про Гайавату» Г.Лонгфелло) належить:
а) легендам про великих вождів
б) заклику до миру між народами
в) поетичним описам природи.
3. Зображення природи в хоку М.Басьо є засобом:
А) правдивого відтворення реальності
б) розкриття суперечностей світу
в) вираження думок і почуттів.
4. У поетичних рядках Бернса «Моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя…» (Переклад Лукаша) використаний художній прийом:
А) епітет б) метафора в) гіпербола.
5. Листівки у вірші Дж.Родарі є символом:
А) захоплення далекими подорожами
б) дружба між рідними народами
в) прагнення до пізнання світу.
6. Ліричний герой – це
А) автор ліричного твору б) ліричне «Я» поета в) прототип головного героя.
ІІІ рівень ( )
1. Установити відповідність між поетом і країною.
1. Мацуо Басьо а) Італія
2. Р,Бернс б) Японія
3. Дж.Родарі в)Америка
4. Г.Лонгфелло г)Шотландія.
2. Установити відповідність між автором і художніми образами.
1. Дж.Родарі а) самотній ворон, квітуча слива
2. Г.Лонгфелло б) Везувій димучий, палаци блискучі
3. Р.Бернс в) оповитий білим димом, величний голос.
4. М.Басьо г) любий рідний край, чужина, батьківщина.
3. Установити відповідність художніх засобів у віршованих прикладах.
1. Прощавайте, пущі дикі, тіняві гаї… а) порівняння
2. В зброї всі, в яскравих фарбах б) метафора
Як дерева в час осінній
Наче небо на світанні…
3. Моя мрія в гори лине навздогін вітрам… в) епітет.
І\/ рівень (одне із завдань) –
1. Як ви розумієте вислів: «Ваша сила тільки в згоді, а безсилля – в ворожнечі»?
2. Твір-мініатюра «Мій улюблений поетичний твір».
3. Проаналізуйте один із хайку М.Басьо.
2. Ремесленник и гений.
3. Злодейство Сальери.
В трагедии «Моцарт и Сальери» А. С. Пушкина интересовали не столько исторические личности, сколько человеческие типы и их отношение к прекрасному. Главной темой трагедии является зависть довести человека до преступления. При жизни Пушкина слухи, будто композитор Сальери отравил из зависти гениального Моцарта, были широко распространены, и поэт считал этот факт вполне вероятным: «Завистник, который мог освистать ‘‘Дон-Жуана”, мог отравить его творца». До сих пор идут споры о причастности Сальери к смерти Моцарта. Несмотря на то, что историки музыки и биографы Моцарта отрицали это, вопрос об отравлении не решен окончательно.
Пушкин хотел сначала назвать эту трагедию «Зависть», но изменил название, не полностью отвечающее смыслу произведения. Ведь Сальери не просто завистник, он тоже известный композитор. Пушкин создал философски обобщенные художественные образы, и поставил в своей трагедии нравственную проблему. Зависть здесь, по мнению С. М. Бонди, охватывает человека, который привык к всеобщему уважению и сам считает себя благородным. Он осознает себя завистником сам.
Кто скажет, чтоб Сальери гордый был Когда-нибудь завистником презренным,,
Змеей, людьми растоптанною, вживе Песок и пыль грызущею бессильно ?
Пока старый барон чахнет в подвале над своими сокровищами, негодуя по поводу того, что наследник когда-нибудь спустит всё накопленное им с таким трудом, Альбер подаёт местному герцогу жалобу на родителя. Спрятавшись в соседней комнате, он подслушивает беседу герцога с отцом.
Когда старый барон начинает обвинять сына в намерении убить и обокрасть его, Альбер врывается в залу. Отец бросает сыну перчатку, тот с готовностью принимает вызов. Со словами «ужасный век, ужасные сердца» герцог в отвращении изгоняет обоих из своего дворца.
Последние мысли умирающего старика вновь обращены к стяжательству: «Где ключи? Ключи, ключи мои!…»