1. Настоящее имя героя - Фома, а Бирюк является его прозвищем:
"Меня зовут Фомой, – отвечал он, – а по прозвищу – Бирюк*." (*бирюком называется в Орловской губернии человек одинокий и угрюмый)
О внешности Бирюка известно следующее:
"Редко мне случалось видеть такого молодца. Он был высокого роста, плечист и сложен на славу. Из‑под мокрой замашной рубашки выпукло выставлялись его могучие мышцы. Черная курчавая борода закрывала до половины его суровое и мужественное лицо; из‑под сросшихся широких бровей смело глядели небольшие карие глаза."
"...на дороге почудилась мне высокая фигура."
Бирюк - крепостной крестьянин, лесник, охраняющий лес своего барина:
"...даром господский хлеб есть не приходится."
"...я часто слышал рассказы о леснике Бирюке..."
"...Я здешний лесник."
Возраст Бирюка не указан в рассказе, но можно предположить, что ему не меньше 28-30 лет. Бирюку может быть до 40-50 лет (у него черная, не седая борода, что может означать, что герой еще не старый человек). 2. В рассказе "Уроки французского" прослеживается тема верности и изменыпринципам, которую демонстрируют своими поступками главный герой рассказа и учительница Лидия Михайловна.
Мальчик приехал учиться в райцентр, где мать поселила его у знакомой тёти Нади. Мать, отрывая кусок от других своих детей, регулярно присылает продукты мальчику. Но в доме у тети Нади трое голодных детей, и продукты исчезают в мгновение ока.
Главный герой рассказа явно голодает, но он верен своему принципу не быть иждивенцем. Он ни за что не хочет принимать безвозмездную предложенную хотя и от чистого сердца учительницей французского языка.
Тогда Лидия Михайловна начинает играть с ним на деньги. Вот эти заработанные деньги мальчик с чистой совестью тратит себе на еду.
А учительница изменила педагогическим принципам, чтобы голодному ребенку получить образование.
Так, измена ли это в общечеловеческом смысле проявленного милосердия?
У п”єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” розповідається про сімейне життя Нори і Торвальда. Торвальд був заможним чоловіком, у нього було все - робота, сім”я, затишний дім і любляча дружина Нора. Шлюб цих двох осіб нагадував п”єсу у ляльковому будиночку. Чоловік був дуже толерантний, поважав себе і вважав, що брехні не повинно бути в їхньому сімействі. Проте одного разу все помінялося. Коли чоловік Нори був хворим, вона робила все, щоб вилікувати його, але їй не вистачало грошей. Тоді вона почала підробляти підпис свого батька на документах, тобто, вчинила злочин. Нора розуміла, що цього Торвальд не пробачить їй ніколи, якщо дізнається, хоча за цим вчинком стояло бажання врятувати його життя.
Нора потроху сплачувала борги, в які потрапила, рятуючи його. Коли про таке становище дізнався її чоловік, він був у сильному розпачі. Він хотів вигнати Нору із дому, казав що вона недостойна виховувати їхніх дітей, але його позиція різко помінялася, коли чоловік, який видав Норин секрет, сказав, шо не розкриє цю таємницю нікому.
Саме тоді Торвальд заспокоїв свою жінку і сказав, що у них буде все добре, оскільки ніхто не дізнається про її вчинок. Але Нора після довгих роздумів вирішила піти із дому, в якому її сприймають за ляльку.
Я вважаю, що Нора була варта кращого ставлення до себе з боку своєї сім*ї, оскільки любила свого чоловіка і готова була на все заради Торвальда. А він натомість був ладен вигнати її із дому за те, що вона підписувала фальшиві документи, щоб добути грошей і врятувати йому життя. Саме через це вона покинула своїх дітей і чоловіка, хоча їй було дуже боляче усвідомлювати, що ніколи, можливо, не побачить своїх діток.
Відкритий фінал п'єси не дозволяє визначити, що чекає Нору: перемога або поразка, загибель або «нове життя». Адже Нора живе не своїм життям. Вона сама зізнається, що відчуває себе лялькою, що нею завжди керували - спочатку батько, потім чоловік. Мені шкода її.
"Меня зовут Фомой, – отвечал он, – а по прозвищу – Бирюк*." (*бирюком называется в Орловской губернии человек одинокий и угрюмый)
О внешности Бирюка известно следующее:
"Редко мне случалось видеть такого молодца. Он был высокого роста, плечист и сложен на славу. Из‑под мокрой замашной рубашки выпукло выставлялись его могучие мышцы. Черная курчавая борода закрывала до половины его суровое и мужественное лицо; из‑под сросшихся широких бровей смело глядели небольшие карие глаза."
"...на дороге почудилась мне высокая фигура."
Бирюк - крепостной крестьянин, лесник, охраняющий лес своего барина:
"...даром господский хлеб есть не приходится."
"...я часто слышал рассказы о леснике Бирюке..."
"...Я здешний лесник."
Возраст Бирюка не указан в рассказе, но можно предположить, что ему не меньше 28-30 лет. Бирюку может быть до 40-50 лет (у него черная, не седая борода, что может означать, что герой еще не старый человек).
2. В рассказе "Уроки французского" прослеживается тема верности и изменыпринципам, которую демонстрируют своими поступками главный герой рассказа и учительница Лидия Михайловна.
Мальчик приехал учиться в райцентр, где мать поселила его у знакомой тёти Нади. Мать, отрывая кусок от других своих детей, регулярно присылает продукты мальчику. Но в доме у тети Нади трое голодных детей, и продукты исчезают в мгновение ока.
Главный герой рассказа явно голодает, но он верен своему принципу не быть иждивенцем. Он ни за что не хочет принимать безвозмездную предложенную хотя и от чистого сердца учительницей французского языка.
Тогда Лидия Михайловна начинает играть с ним на деньги. Вот эти заработанные деньги мальчик с чистой совестью тратит себе на еду.
А учительница изменила педагогическим принципам, чтобы голодному ребенку получить образование.
Так, измена ли это в общечеловеческом смысле проявленного милосердия?
У п”єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” розповідається про сімейне життя Нори і Торвальда. Торвальд був заможним чоловіком, у нього було все - робота, сім”я, затишний дім і любляча дружина Нора. Шлюб цих двох осіб нагадував п”єсу у ляльковому будиночку. Чоловік був дуже толерантний, поважав себе і вважав, що брехні не повинно бути в їхньому сімействі. Проте одного разу все помінялося. Коли чоловік Нори був хворим, вона робила все, щоб вилікувати його, але їй не вистачало грошей. Тоді вона почала підробляти підпис свого батька на документах, тобто, вчинила злочин. Нора розуміла, що цього Торвальд не пробачить їй ніколи, якщо дізнається, хоча за цим вчинком стояло бажання врятувати його життя.
Нора потроху сплачувала борги, в які потрапила, рятуючи його. Коли про таке становище дізнався її чоловік, він був у сильному розпачі. Він хотів вигнати Нору із дому, казав що вона недостойна виховувати їхніх дітей, але його позиція різко помінялася, коли чоловік, який видав Норин секрет, сказав, шо не розкриє цю таємницю нікому.
Саме тоді Торвальд заспокоїв свою жінку і сказав, що у них буде все добре, оскільки ніхто не дізнається про її вчинок. Але Нора після довгих роздумів вирішила піти із дому, в якому її сприймають за ляльку.
Я вважаю, що Нора була варта кращого ставлення до себе з боку своєї сім*ї, оскільки любила свого чоловіка і готова була на все заради Торвальда. А він натомість був ладен вигнати її із дому за те, що вона підписувала фальшиві документи, щоб добути грошей і врятувати йому життя. Саме через це вона покинула своїх дітей і чоловіка, хоча їй було дуже боляче усвідомлювати, що ніколи, можливо, не побачить своїх діток.
Відкритий фінал п'єси не дозволяє визначити, що чекає Нору: перемога або поразка, загибель або «нове життя». Адже Нора живе не своїм життям. Вона сама зізнається, що відчуває себе лялькою, що нею завжди керували - спочатку батько, потім чоловік. Мені шкода її.