В рассказе Леонида Андреева «Кусака» говорится о собаке, которая была обижена людьми. Чтобы выжить зимой, животное поселилось под террасой дачного дома, что стало сюрпризом для хозяев дачи, когда они приехали весной. Несмотря на то, что изначально она произвела негативное впечатление, напав на маленькую Лелю, горожане решили приручить ее. С каждым днём собака приближалась к ним все ближе. В конечном счете, Кусака во второй раз решила довериться людям, несмотря на все обиды, пережитые ею в . Когда пришло время уезжать, хозяевам не хотелось оставлять собаку, но и взять ее с собой они не могли. Таким образом, она вновь осталась одна. Несмотря на временную привязанность, главные герои не задумывались о последствиях, а лишь хотели потешить свое самолюбие, проявив мнимое сострадание.
Порой очень сложно в суете серых будней откинуть свои проблемы и тем, кто действительно попал в беду. Однако следует всегда помнить, что ценна только тогда, когда идет от самого сердца, а не из чувства долга или в попытке потешить собственное тщеславие. Последнее очень часто становится тем, что скорее усугубляет положение, нежели выправляет его.
а що потрібно зробити ? розказати, що робили поганого, а що доброго ?
може щось таке:
полонені німці: добро: зводили будинок з любов"ю і на совість; зло, жорстокість: не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити
місто: добро: давно не сердилося на німців, зло, жорстокість: ніхто не звертав уваги на те, що німці хворіли, Фрідріха поховали "укинувши в яму і навіть не насипавши горба"
Фрідріх: добро: часто згадував своїх дітей і сумував за ними, любив інших дітей, наполегливо всю весну і літо сіяв квіти; зло: в будь-якому випадку він потрапив в полон не випадкового, він - ворог, а ще мені важко судити іншу людину, але зневіра, самогубство - це великий гріх.
охоронець: добро: шкодував хворого Фрідріха, пригощав його цигарками і дозволяв лежати під стіною, зло, жорстокість: нічого не зробив для порятунку Фрідріха (правда, невідомо, чи він міг щось зробити), гиркав до полонених, називаючи їх "бидлотою"
діти: добро: любили, коли Фрідріх саджав на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок, зло, жорстокість: топтали і розкидали грядку, яку з такою любов"ю сіяв Фрідріх, кидали в Фрідріха грудками.
героїня: добро: з роками зрозуміла, що на людське відношення, повагу має право будь-яка людина; зло, жорстокість: як дитина війни бачила в полонених німцях лише ворогів, тому знущалася разом з іншими з хворого Фрідріха, топтала його грядочку.
Объяснение:
В рассказе Леонида Андреева «Кусака» говорится о собаке, которая была обижена людьми. Чтобы выжить зимой, животное поселилось под террасой дачного дома, что стало сюрпризом для хозяев дачи, когда они приехали весной. Несмотря на то, что изначально она произвела негативное впечатление, напав на маленькую Лелю, горожане решили приручить ее. С каждым днём собака приближалась к ним все ближе. В конечном счете, Кусака во второй раз решила довериться людям, несмотря на все обиды, пережитые ею в . Когда пришло время уезжать, хозяевам не хотелось оставлять собаку, но и взять ее с собой они не могли. Таким образом, она вновь осталась одна. Несмотря на временную привязанность, главные герои не задумывались о последствиях, а лишь хотели потешить свое самолюбие, проявив мнимое сострадание.
Порой очень сложно в суете серых будней откинуть свои проблемы и тем, кто действительно попал в беду. Однако следует всегда помнить, что ценна только тогда, когда идет от самого сердца, а не из чувства долга или в попытке потешить собственное тщеславие. Последнее очень часто становится тем, что скорее усугубляет положение, нежели выправляет его.
Відповідь:
а що потрібно зробити ? розказати, що робили поганого, а що доброго ?
може щось таке:
полонені німці: добро: зводили будинок з любов"ю і на совість; зло, жорстокість: не любили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити
місто: добро: давно не сердилося на німців, зло, жорстокість: ніхто не звертав уваги на те, що німці хворіли, Фрідріха поховали "укинувши в яму і навіть не насипавши горба"
Фрідріх: добро: часто згадував своїх дітей і сумував за ними, любив інших дітей, наполегливо всю весну і літо сіяв квіти; зло: в будь-якому випадку він потрапив в полон не випадкового, він - ворог, а ще мені важко судити іншу людину, але зневіра, самогубство - це великий гріх.
охоронець: добро: шкодував хворого Фрідріха, пригощав його цигарками і дозволяв лежати під стіною, зло, жорстокість: нічого не зробив для порятунку Фрідріха (правда, невідомо, чи він міг щось зробити), гиркав до полонених, називаючи їх "бидлотою"
діти: добро: любили, коли Фрідріх саджав на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок, зло, жорстокість: топтали і розкидали грядку, яку з такою любов"ю сіяв Фрідріх, кидали в Фрідріха грудками.
героїня: добро: з роками зрозуміла, що на людське відношення, повагу має право будь-яка людина; зло, жорстокість: як дитина війни бачила в полонених німцях лише ворогів, тому знущалася разом з іншими з хворого Фрідріха, топтала його грядочку.
Пояснення: