Бабушка Натальи. В её представлении поддержка сильного мужчины, который может постоять за себя, своих родных, за Родину. Это тот человек, который сможет обучить детей, дать им хорошее воспитание. Тот, кто умеет хранить семейный очаг, ухаживать за родителями.
Наталья. Главная ценность - материнство, поддержание домашнего уюта, очага. Для неё любовь - это то, что позволит создать семью, быт; то, что обеспечит семейный порядок, заботу.
Для внучки Вики же ценностью является само женское начало – женщина как лидер. Она считает, что женщины гораздо сильнее мужчин. В её понимании женщина не должна зависеть от сильного пола, она должна своими силами бороться с препятствиями и преодолевать их: «Женщина теперь сильнее. Она вообще на первый план выходит».
Вика пока не понимает свою бабушку, не понимает того, что женщина не может обойтись без мужской поддержки. Настоящая женщина новой эпохи должна ставить перед собой цель и добиваться её любыми
На думку М. Драй-Хмари, у «Лісовій пісні» змальовано «трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного життя». Душевна краса і приземлений практицизм піднесені в драмі до рівня символічних узагальнень, що спонукають до роздумів про справжнє покликання людини.
Основні проблеми твору мають переважно філософський характер. Вони стосуються сенсу життя, духовної свободи, матеріального й духовного чинників особистості. Це також проблеми таланту, людської гідності, впливу справжнього кохання на людську душу.
Особливу роль у творі відіграє питання гармонійного співжиття людини і природи. Яскравим вираженням пориву до гармонії є душа Лукаша, яка озивається «виразно-щиро голосом сопілки...». Усвідомлення, що він не зміг «...своїм життям до себе дорівнятись», виявляє чи не найбільшу драматичну суперечність людської натури.
«Лісова пісня» складається з прологу і трьох дій. У пролозі знайомство з міфічними істотами налаштовує на умовний, символічний характер сприйняття твору. Перша дія розповідає про зародження й розвиток кохання Мавки й Лукаша, увиразнює тему гармонійного співіснування людини і природи. У другій дії загострюється конфлікт між мрією й буденністю. Третя дія розкриває драматизм непоправної втрати та розповідає про запізніле духовне прозріння головного героя.
Важливу роль у драмі відіграють образи природи, особливо при зіставленні душевних змін героїв із природними явищами. Зародження почуттів Лукаша й Мавки припало на час весняного оновлення світу, пробудження довкілля, пізнє літо приносить розчарування й сумніви, а завершальні події твору відбуваються пізньої осені. У фіналі на мить — як мрія про втрачене щастя — немов у казці, поновлюється весняна природа й замість зимового дня настає місячна весняна ніч, квітнуть дерева, а їхній білий цвіт огортає закохану пару та перетворюється зрештою на густий сніг, що накриває нерухому самотню постать Лукаша.
Бабушка Натальи. В её представлении поддержка сильного мужчины, который может постоять за себя, своих родных, за Родину. Это тот человек, который сможет обучить детей, дать им хорошее воспитание. Тот, кто умеет хранить семейный очаг, ухаживать за родителями.
Наталья. Главная ценность - материнство, поддержание домашнего уюта, очага. Для неё любовь - это то, что позволит создать семью, быт; то, что обеспечит семейный порядок, заботу.
Для внучки Вики же ценностью является само женское начало – женщина как лидер. Она считает, что женщины гораздо сильнее мужчин. В её понимании женщина не должна зависеть от сильного пола, она должна своими силами бороться с препятствиями и преодолевать их: «Женщина теперь сильнее. Она вообще на первый план выходит».
Вика пока не понимает свою бабушку, не понимает того, что женщина не может обойтись без мужской поддержки. Настоящая женщина новой эпохи должна ставить перед собой цель и добиваться её любыми
На думку М. Драй-Хмари, у «Лісовій пісні» змальовано «трагедію високої душі, що заблудилась серед болота буденного життя». Душевна краса і приземлений практицизм піднесені в драмі до рівня символічних узагальнень, що спонукають до роздумів про справжнє покликання людини.
Основні проблеми твору мають переважно філософський характер. Вони стосуються сенсу життя, духовної свободи, матеріального й духовного чинників особистості. Це також проблеми таланту, людської гідності, впливу справжнього кохання на людську душу.
Особливу роль у творі відіграє питання гармонійного співжиття людини і природи. Яскравим вираженням пориву до гармонії є душа Лукаша, яка озивається «виразно-щиро голосом сопілки...». Усвідомлення, що він не зміг «...своїм життям до себе дорівнятись», виявляє чи не найбільшу драматичну суперечність людської натури.
«Лісова пісня» складається з прологу і трьох дій. У пролозі знайомство з міфічними істотами налаштовує на умовний, символічний характер сприйняття твору. Перша дія розповідає про зародження й розвиток кохання Мавки й Лукаша, увиразнює тему гармонійного співіснування людини і природи. У другій дії загострюється конфлікт між мрією й буденністю. Третя дія розкриває драматизм непоправної втрати та розповідає про запізніле духовне прозріння головного героя.
Важливу роль у драмі відіграють образи природи, особливо при зіставленні душевних змін героїв із природними явищами. Зародження почуттів Лукаша й Мавки припало на час весняного оновлення світу, пробудження довкілля, пізнє літо приносить розчарування й сумніви, а завершальні події твору відбуваються пізньої осені. У фіналі на мить — як мрія про втрачене щастя — немов у казці, поновлюється весняна природа й замість зимового дня настає місячна весняна ніч, квітнуть дерева, а їхній білий цвіт огортає закохану пару та перетворюється зрештою на густий сніг, що накриває нерухому самотню постать Лукаша.
Объяснение: