Легенда об Арионе Установи последовательность событий в легенде.
Посмотреть текст
Арион большую часть своего времени провел у Периандра.
Несравненный кифаред своего времени первым стал сочинять дифирамбы.
Кифаред упросил моряков ему надеть одежду певца и исполнить в последний раз торжественную песнь.
Земляки Ариона оказались алчными и не такими уж и надежными.
Арион ринулся в воду с корабля, одетый в полное облачение певца.
Возвращаясь из Италии домой с нажитым богатством, он выбирает себе в попутчики надежных земляков-коринфян.
Ему надо на обед рыбы поймать,чтобы старуха уху сварила,поэтому любой был бы рад.
Вдруг видит,что клюёт! Еле вытащил старик рыбку,а она оказалась ни большая,ни маленькая,а так,средняя какая-то.Подумал старик,что и такая на ушицу пойдёт. А рыбка вдруг и говорит ему человеческим голосом:"Старик,отпусти ты меня,я ведь не простая рыбка,а волшебная! Могу три твоих желания исполнить. Загадывай!"
Старик сначала испугался,а потом вспомнил,что и не такие ещё чудеса бывают.Вот и говорит рыбке:"Сделай так,чтобы у нас с бабкой каждый день еда была на столе!" Тут рыбка нырнула и принесла ему скатерть-самобранку.
Пришёл дед домой и рассказал старухе о рыбке.Потом они решили скатерть испытать.Постелили её на стол и попросили подать им вкусные щи,картошку и хлеб.Тут же на столе всё это появилось.Они очень обрадовались.
Бабка говорит деду:"Сходи завтра на речку скажи рыбке за её подарок.Ещё спроси,чем мы ей можем?"
Дед пошёл на другое утро к речке,позвал рыбку и поблагодарил её,спросил ,чем они со старухой могут её порадовать.А рыбка отвечает:"Никому обо мне не рассказывайте,дорогу к этой речке не показывайте!"
Бабка согласилась с этим и сказала:"Больше мы ничего просить не будем,нам скатерти-самобранки хватит! Ведь жадность до добра никого не доводила,а мы не жадные,чтобы рыбку просить исполнить наши оставшиеся два желания!"
Так и стали жить-поживать дед с бабкой с волшебной скатертью-самобранкой.Дед больше к той речке не ходил и никому о ней не рассказывал.
Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче (не те що хоче - просто марить) стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в оточені короля. Проте найчастіше за душею у них не було ні гроша.
Саме до таких людей належить граф Дорант, який підіграє Журдену з користю для себе. Він тягне з міщанина гроші, не віддає йому борги і дурить байками голову нещасному чоловікові. «Cherchez la femme» - цей вислів відомий з часів Олександра Дюма (його роман «Могікани Парижа»). У цьому творі важливі ролі відіграють пані Журден, маркіза Дорімена та дочка Журденів Люсіль. Пані Журден – жінка розумна, мудра, далекоглядна. Шкода тільки, що не має великого впливу на чоловіка, бо якби мала – нічого б не трапилось у цій родині. Дорімена – аристократка, вдова. До неї залицяється Журден. Не подумайте, що він закоханий у маркізу – просто у дворян «так прийнято». Але Дорант також залицяється до Дорімени. Правда, не тільки через кохання – справа в тому, що маркіза багата панна. Третя жінка у цій комедії – Люсіль. Саме вона на початку твору постраждала від батькової маніакальної ідеї стати аристократом. Просто пан Журден відмовив Клеонту, що палко кохає Люсіль, тільки через те, що хлопчина виявився не аристократичного роду.
Що ж викриває Мольєр у своїй комедії за до цих кардинально різних героїв? Великий французький драматург висміює пиху, марнославство, лицемірство. Адже більшість аристократів, до яких прагнув крамар саме такі: пихаті, лицемірні, пусті.
"Мiщанин-шляхтич" - яскравий доказ "високої комедiї". За смiшними подiями комедiї ховаються серйознi висновки, а комiчнi образи стають сатиричними. Поведiнка Журдена та Доранта зумовлена їхiм становищем у суспiльствi. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всiм i собi свою значимiсть (хоча його і так поважають). Але Мольєр показує, що людину треба цiнувати такою, якою вона є, що кожен повинен робити в життi свою справу. Дорант - аристократ, але нiчого, крiм титулу, у нього немає: нi грошей (їх вiн позичає у Журдена), нi аристократичних, пiднесених почуттiв. Вiн використовує Журдена, щоб справити на Дорiмену враження багатiя. Маркiза ж дає згоду на шлюб тому, що вважає Доранта дiйсно тим, за кого той себе видає. Її розчарування автор мудро винiс за межi свого твору.
Комедія створена для того, аби сміятися, та Мольєр змусив комедію висміювати. Він висміяв людей «блакитної крові» (на прикладі того ж Доранта) та показав мудрість, розсудливість, гострий розум та чисту душу простих людей: пані Журден, Клеонт, слуга Ков*єль.
Отже, ця комедія є актуальною у наш час, вона дає нам безцінні уроки життя. Ніколи не треба намагатися сісти не в свої сани, ніколи не треба бути пихатим та, найголовніше, треба цінувати те, ким ти є.