Любое стихотворение Маяковского План анализа стихотворения.
1. Каково первое впечатление о стихотворении?
2. Какова тема стихотворения?
3. Какой мелодический ритм вы почувствовали? Какое настроение? Какими средствами достигается почувствованное вами звучание?
4. Какова композиция стихотворения?
5. Какие мотивы возникают стихотворении? Какой мотив (микротема) становится главным?
Эпизод встречи Маши Мироновой с императрицей относится к последней главе романа «Капитанская дочка». Глава называется «Суд».
В этом эпизоде есть только два действующих лица: Маша Миронова и дама, которая, как потом выясняется, является императрицей. Дама не рассказала, кто она на самом деле, и Маша поделилась с ней своим горем.
То, что Маша встретилась и поговорила с императрицей в столь непринуждённой обстановке, в саду, и то, что Маша не знала, кто на самом деле перед ней, сыграло огромную роль. Вероятно, если бы Мария разговаривала бы во дворце, она бы побоялась, занервничала и не смогла бы убедить императрицу в своей правоте. Даже разговаривая в саду, дама начала спорить с Машей о том, был ли на самом деле Гринёв союзником Пугачёва или нет. Но серьёзный настрой Маши, которая ни за что не хотела отступать от своей цели убедить императрицу оправдать Петра, все же сыграл свою роль.
Этот эпизод очень важен в повествовании. Неожиданный поворот в судьбе Маши, когда императрицей оказывается та самая дама, с которой она беседовала, играет большую роль. Маше не приходится рассказывать свою историю во дворце, в присутствии посторонних людей. Она рада, что всё просто и легко она уже изложила императрице, и та приняла верное решение. И, наконец, в финале романа Машу и её возлюбленного ждёт счастье, которое они заслужили.
Объяснение:
Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми "Паломництво Чайльда-Гарольда". Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху в Італії, долучився до лав грецьких повстанців.
Поеми Байрона побудовані як лірична сповідь героя, який втілює риси непересічної особистості і є носієм вірувань та ідей своєї хворої доби. Ці поеми-сповіді є найвищим творчим досягненням англійського поета-романтика. Саме романтикою овіяний образ українського гетьмана Мазепи. Байрон, як свідчить поема "Мазепа", цікавився історією України і, на відміну від російських письменників, симпатизував Мазепі.
Після поразки шведів під Полтавою король Карл XII зупинився перепочити в лісі. Він ліг під деревом, тамуючи біль від ран. До нього приєднався гетьман Мазепа, але король помітив, що перш ніж лягти відпочити, козацький гетьман:
...обійняв свого коня
За шию, наче той рідня,
І не зважаючи на втому,
Підкинув листя вороному,
Обер на спині вогкий" пил,
Звільнив з оброті і вудил...
Короля вразило таке трепетне ставлення до тварини, і він попросив гетьмана розповісти, за що той так шанує свого коня. Козацький гетьман відповів, що не добром поминає "ту школу, де навчивсь їзди". Це заінтригувало короля, і Мазепа задовольнив його цікавість розповіддю про службу пажем за юних літ при дворі короля Яна-Казиміра. Юний і вродливий Мазепа закохався у молоду дружину ясновельможного пана: