М.А.Шолохов родился 24 мая 1905 г. на хуторе Кружилинском станицы Вёшенской Донецкого округа в семье служащего торгового предприятия. Учился в Богучарской гимназии, но в 1918 г., когда началась Гражданская война, оставил её. И суровой школой стала ему сама жизнь. «С 1920 г.,– пишет он в автобиографии, – служил и мыкался по донской земле. Долго был продработником. Гонялся за бандами… и банды гонялись за нами… Приходилось бывать в разных переплётах…» Во время Великой Отечественной войны Шолохов был военным корреспондентом, он видел разгром нацистов под Сталинградом. Печататься М. Шолохов начал в 1923 г. Его произведения отражают все исторические вехи развития страны. Период коллективизации нашел отражение в романе «Поднятая целина». В военные годы он начал работу над романом «Они сражались за Родину». А через 11 лет после победы в Великой Отечественной войне, в 1956 г., он снова обращается к военной тематике в рассказе «Судьба человека». «Я принадлежу к числу тех писателей, которые видят для себя высшую честь и высшую свободу в ничем не стесняемой возможности служить своим пером трудовому народу», -- сказал М.Шолохов в речи после вручения ему Нобелевской премии в 1965 году. 1.Как думаете, почему спустя 11 лет писатель вновь обращается к военной теме? 2. Судьба какого человека описана в рассказе? 3.Реальным или вымышленным лицом является главный герой произведения? 4. Напишите об основных этапах жизни Андрея Соколова. 5.Можно ли сделать вывод, что жизнь главного героя была полна испытаний?

«…Його, стрункого й міцного, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю».

«Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…»«Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»

«Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною, з усім близьким. Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом із зниклим світлом в його серці щось урвалось і село геть одсунулось од його. Остап непомітно для себе зітхнув…»

«Дивне почуття охопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепехнуло його істоту. В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в ногу, на панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки».

«Та хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані,— хіба ж вони не стали такою худобою? Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».

Объяснение:

Характеристика Ассоль

З п’ятимісячного віку дівчинка залишилася без матері. Батько покинув службу та став виховувати дочку. Ассоль дуже любить свого батька. Місцеві мешканці ставляться до дівчинки неприязно, і вона живе без подруг. Одного разу Егль, казкар, напророкував Ассоль, що коли вона виросте, за нею припливе принц на білому кораблі з пурпуровими вітрилами. Ассоль, романтична й піднесена натура, вірить в пророцтво Егля. Через риси характеру, незрозумілого місцевими мешканцями, Ассоль вважають дивною, мало не божевільною дівчиною.

Таким чином, Ассоль властиві такі риси характеру:

самотність

відлюдництво

дивність

любов до батька

турботливість

любов до природи

вміння бачити красу навколишнього світу

наївність

інфантильність

фаталізм

передчуття дива

романтичність

піднесеність

багата уява

мрійливість

хазяйновитість

працьовитість

добросердечність

дівоча краса

вміння ігнорувати глузування

здатність протистояти труднощам

сила духу

оптимізм

Характеристика Грея

Головний герой «Пурпурових вітрил» Артур Грей з дитинства був доброю, жалісливою дитиною. Він небайдужий до інших та гостро відчуває чужий біль. Грей — сміливий, рішучий і цілеспрямований парубок. Сам він із заможної родини та завжди був щедрим для нужденних людей.

У 15 років Артур Грей втік з дому та влаштувався юнгою на корабель. Він звик добиватися своєї мети, тож через деякий час перетворився на справжнього моряка. В нього тонка, піднесена душа. Ставши господарем свого корабля, Грей перевозить лише обрані вантажі.

Артур Грей — самостійна та рішуча людина. Він розуміє, що дива треба робити власноруч. Його девіз такий: «Якщо чогось прагнеш — зроби це сам».

Отже, Грею властиві такі риси характеру:

походження з роду багатої знаті

самотність у родині

відчуженість від батьків-аристократів

доброта

співчуття

жалість

небайдужість

людяність

щедрість

любов до природи

вміння бачити красу навколишнього світу

сміливість

рішучість

цілеспрямованість

наполегливість

витривалість

розум

професіоналізм

піднесеність

тонка натура

щирість

допитливість

принциповість

самостійність

незалежність

жага до пригод

вірність дитячій мрії

романтичність

вміння переходити від слів до справи

надійність

добре розвинене почуття прекрасного Як бачимо, в характерах Ассоль і Грея є багато спільного, що дає підставу вірити в їхнє щасливе спільне майбутнє.