Найулюбленіший вірш "Тополя": "По діброві вітер віє, гуляє по полю. Край дороги гне тополю до самого долу... Ще в юнацькому віці я часто читала ці рядки про себе, уявляла цю дівчину, яка стала тополею. У нас в місті є славетний бульвар Шевченка із тополями, я кожного разу милувалася цією красою. Цей - символ української дівчини: стрункої, цнотливої, мрійливої і чистої, як янгол. Коли пішли чутки про те, що хочуть зрівняти бульвар із землею, щоб розширити дорогу для машин, я була в розпачі. Але тоді бульвар зберегли. Дай Боже, щоб тополі були завжди, щоб цей символ ніколи не зник із нашої пам"яті.
Найулюбленіший вірш "Тополя": "По діброві вітер віє, гуляє по полю. Край дороги гне тополю до самого долу... Ще в юнацькому віці я часто читала ці рядки про себе, уявляла цю дівчину, яка стала тополею. У нас в місті є славетний бульвар Шевченка із тополями, я кожного разу милувалася цією красою. Цей - символ української дівчини: стрункої, цнотливої, мрійливої і чистої, як янгол. Коли пішли чутки про те, що хочуть зрівняти бульвар із землею, щоб розширити дорогу для машин, я була в розпачі. Але тоді бульвар зберегли. Дай Боже, щоб тополі були завжди, щоб цей символ ніколи не зник із нашої пам"яті.
Объяснение:
про вірш "Заповіт" не смогла придумать