Григорій Сковорода – видатний український гуманіст, що написав безліч трактатів по філософії та поезій, у пошуках правди, добра і щастя. На мою думку, його твори є корисними та актуальними для народів усіх часів, адже у них оспівано красу нашої природи, людські чесноти. Прикладом захоплення автора рідним краєм є рядки: А вербички шумлять низькі Заколишуть мене в снах Тут тече потічок близько, Видко воду аж до дна. Сковорода начебто кличе читачів поєднатися з природою, відкриваючи всі її чари та красу. Далеко не всі люди тих часів могли так поетично, благородно і чуттєво описати батьківщину, як робив це відомий філософ. Я вважаю, що саме щирість є найпомітнішою у поезіях автора і кидається в очі читачеві. Окрім цього, Сковорода приділяє багато уваги оспівуванню чистоти душі та серця, совісті та мудрості людини, її віри в Бога. Адже саме ці чесноти, на мою думку, і є найбільшим захистом і багатством для неї: Непорочність – ось тобі броня, а невинність – крем’яна стіна. Якщо особа є віруючою та справедливою, все в неї йде спокійно та добре, бо Всевишній допомагає їй, і те, чого хоче та людина завжди виходить саме через її віру у краще. На відміну від чесної особистості, у злодія, нероби чи хитре ця стається навпаки, бо він намагається добитися своєї цілі поганим шляхом. В деяких творах автор засуджує такі вчинки і ледарство. Як у байці «Бджола і шершень», де бджола-трудівниця прославляє працю та чесний труд і зневажає тих, хто живе за рахунок інших, наприклад, шершень. Отже, твори Г. Сковороди містять у собі повчальний сенс і є актуальними для людей усіх часів. Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2016/03/tvir-rozdym-na-temy-moye-stavlennya-do-tvoriv-grugoriya-skovorodu.html
Думаю, каждый из нас когда-то кому-нибудь завидовал. Например, у твоей подруги что-то получалось лучше, чем у тебя. Или же твоему другу купили новый гаджет, а ты ходишь со старым. Зависть - это неотъемлемая часть человеческой сущности. Зависть бывает "хорошая" и "черная". "Хорошая" зависть нам становиться лучше добиваться каких-то успехов, дает нам стимул развиваться. Как я уже говорила ранее, ты можешь научиться делать то, чего не умел раньше или даже превзойти кого-то. Так называемая "белая" зависть мотивирует нас. Если же мы будем завидовать "по-черному", то так и останемся на том уровне, на котором были изначально. От того, что мы будем ненавидеть человека за то, что у него что-то есть или он умеет делать того, чего не умеем мы, мы не достигнем ничего. Мы останемся лютыми завитсниками, будем поедать себя собственной ненавистью и ничему не научимся.
Зависть бывает "хорошая" и "черная". "Хорошая" зависть нам становиться лучше добиваться каких-то успехов, дает нам стимул развиваться. Как я уже говорила ранее, ты можешь научиться делать то, чего не умел раньше или даже превзойти кого-то. Так называемая "белая" зависть мотивирует нас.
Если же мы будем завидовать "по-черному", то так и останемся на том уровне, на котором были изначально. От того, что мы будем ненавидеть человека за то, что у него что-то есть или он умеет делать того, чего не умеем мы, мы не достигнем ничего. Мы останемся лютыми завитсниками, будем поедать себя собственной ненавистью и ничему не научимся.