Тема судьбы, роковой случайности звучит во многих произведениях Пушкина, но наиболее яркое выражение она нашла в цикле повестей, объединенных названием «Повести Белкина». В повести «Станционный смотритель» случайный проезжий вторгается в жизнь Семена Вырина, ломая ее. Случайная обида чуть не стала причиной гибели графа Б. из повести «Выстрел». Непредвиденный случай — метель, помешал героям одноименной повести совершить роковую ошибку — заключить брак, неугодный родителям и, как видно, Богу. Трогательна, но и заурядна история любви провинциальной барышни Марьи Гавриловны и бедного прапорщика Владимира. «Марья Гавриловна была воспитана на французских романах и следственно была влюблена». Повседневное однообразие и скука провинциальной жизни вкупе с будоражащими молодую кровь сюжетами любовных романов разбудили чувственность романтичной девушки. И, согласно законам жанра, выбор ее не мог упасть ни на кого, кроме бедного, но благородного юноши, традиционно не одобряемого родителями. Вся любовная история Марьи Гавриловны и Владимира похожа на бесхитростную игру больших детей: герои «...были в переписке, и всякий день видались наедине в сосновой роще или у старой часовни. Там они клялися друг другу в вечной любви, сетовали на судьбу и делали различные предположения». Невольно обращаешь внимание на атрибуты, без которых невозможно «истинное» романтическое чувство — роща, старая часовня, клятвы. Но дело, которое задумали эти большие дети — тайное венчание, отнюдь не так безобидно, как их первые попытки познать любовь. Ведь подобный брак обрекал Марью Гавриловну на полунищее существование, да и чувства, навеянные романтикой, не гарантируют прочный брак и взаимопонимание. Это понимали родители девушки, но влюбленные были далеки от реальности, это видно и из их патетического представления о том, как родители «...будут тронуты наконец героическим постоянством и несчастием любовников и скажут им непременно: «Дети! придите в наши объятия». И свершилось бы непоправимое, но на то и провидение божье, чтобы предотвращать подобные ошибки. Метель нарушила планы влюбленных, бедный прапорщик заблудился и не попал на собственное бракосочетание. Не зная, что произошло без него в церкви, думая, что невеста считает его обманщиком, он уходит на войну, где вскоре и погибает. Для Марьи Гавриловны же этот печальный опыт становится первым этапом на пути взросления. Урок, который преподала ей жизнь, становится наказанием за легкомысленность. То, что никому из женихов «...она ... не подавала и малейшей надежды», окружающие принимали за верность прежней любви, не зная о страшной тайне девушки. Но, видимо, учитывая безгрешность помыслов молодых влюбленных, судьба смилостивилась над Марьей Гавриловной и все расставила на свои места, устроив ей встречу с человеком, богом предназначенным в мужья, и ставшим ее супругом при таких странных обстоятельствах. Мне кажется, что роковая случайность, описанная в повести, повлияла не только на внешний ход событий, но и на характер героев. Ведь, судя по тому, что Бурмин происшествие в церкви считал пусть жестокой, но шуткой, он не отличался благонравием, и был, скорее всего, довольно легкомысленным человеком. Так же, как и Марья Гавриловна, легкомысленность которой основывалась на романтических идеалах, почерпнутых из любовных романов, на жажде высокого чувства без понимания ответственности за свою судьбу и судьбу других людей. Период неизвестности, воспринятый обоими как конец дальнейшей личной жизни, сделал их серьезнее, опытнее, заставил переосмыслить отношение к жизни. Что, несомненно, заставит их бережнее относиться к обретенному счастью, ценить и уважать чувства друг друга.
Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році.
Гоголь вступив в 1821 році до Ніжинської гімназії вищих наук.
У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася.
Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж.
Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя.
Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі».
У 1841 році, повернувшись до Росії, за до Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився.
4 березня 1852 року письменник помер, а за тиждень до цього спалив другий том “Мертвих душ” та всі свої рукописи.
1809, 20 березня (1 квітня) – У Великих Сорочинцях (Полтавська губернія Миргородського повіту) народився Гоголь.
1818-1819 – навчається в повітовому училищі міста Полтави
1820-1821 – Письменник живе у полтавського педагога Г. Сорочинського і старанно з ним займається.
1821-1828 – Навчання в Ніжинській гімназії.
1825 – Помер батько Гоголя (В.А.Гоголь-Яновський).
1828 – Після закінчення навчання Гоголь переїжджає до Петербурга. Письменник відчуває серйозну нестачу коштів; працює під псевдонімом В.Алов і видає твір «Ганс Кюхельгартен».
1829 – Він їде в Німеччину і створює твір «Італія».
1830 – Пише повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала».
1830-1831 – Зближується з В. Жуковським і О. Пушкіним, це впливає на його подальшу літературну долю.
1831-1832 – Гоголь створює «Вечори на хуторі біля Диканьки».
1831-1835 – Працює викладачем в патріотичному інституті.
1834-1835 – Отримує посаду ад’юнкта в Петербурзькому університеті.
1834 – Стає учасником Товариства любителів російської словесності, яке було організоване в Московському університеті.
1835 – Гоголь друкує дві збірки творів «Арабески» і «Миргород», що включає в себе твори «Тарас Бульба», «Старосвітські поміщики», «Вій» і т.д.
1835-1842 – Початок роботи над першим томом «Мертві душі».
1836 – опублікована комедія «Ревізор»; починаються її перші постановки в Петербурзькому і Московському театрах; їде за кордон (Німеччина, Франція, Швейцарія і Рим).
1839 – Повернення в Москву; публікація твору «Мертві душі» і повісті «Шинель».
1848 – Паломництво по Святій Землі (Єрусалим).
1851 – Гоголь їде в Москву, де зупиняється в будинку свого старого друга А. Толстого.
1852 13 лютого – знищення другої книги «Мертвих душ».
1852, 21 лютого (4 березня) – Смерть Гоголя в Москві.
Відповідь:
Микола Гоголь коротка біографія
Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році.
Гоголь вступив в 1821 році до Ніжинської гімназії вищих наук.
У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася.
Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж.
Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя.
Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі».
У 1841 році, повернувшись до Росії, за до Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився.
4 березня 1852 року письменник помер, а за тиждень до цього спалив другий том “Мертвих душ” та всі свої рукописи.
1809, 20 березня (1 квітня) – У Великих Сорочинцях (Полтавська губернія Миргородського повіту) народився Гоголь.
1818-1819 – навчається в повітовому училищі міста Полтави
1820-1821 – Письменник живе у полтавського педагога Г. Сорочинського і старанно з ним займається.
1821-1828 – Навчання в Ніжинській гімназії.
1825 – Помер батько Гоголя (В.А.Гоголь-Яновський).
1828 – Після закінчення навчання Гоголь переїжджає до Петербурга. Письменник відчуває серйозну нестачу коштів; працює під псевдонімом В.Алов і видає твір «Ганс Кюхельгартен».
1829 – Він їде в Німеччину і створює твір «Італія».
1830 – Пише повість «Бісаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала».
1830-1831 – Зближується з В. Жуковським і О. Пушкіним, це впливає на його подальшу літературну долю.
1831-1832 – Гоголь створює «Вечори на хуторі біля Диканьки».
1831-1835 – Працює викладачем в патріотичному інституті.
1834-1835 – Отримує посаду ад’юнкта в Петербурзькому університеті.
1834 – Стає учасником Товариства любителів російської словесності, яке було організоване в Московському університеті.
1835 – Гоголь друкує дві збірки творів «Арабески» і «Миргород», що включає в себе твори «Тарас Бульба», «Старосвітські поміщики», «Вій» і т.д.
1835-1842 – Початок роботи над першим томом «Мертві душі».
1836 – опублікована комедія «Ревізор»; починаються її перші постановки в Петербурзькому і Московському театрах; їде за кордон (Німеччина, Франція, Швейцарія і Рим).
1839 – Повернення в Москву; публікація твору «Мертві душі» і повісті «Шинель».
1848 – Паломництво по Святій Землі (Єрусалим).
1851 – Гоголь їде в Москву, де зупиняється в будинку свого старого друга А. Толстого.
1852 13 лютого – знищення другої книги «Мертвих душ».
1852, 21 лютого (4 березня) – Смерть Гоголя в Москві.
Пояснення: