Провідні мотиви лірики Лі Бо - елегічні. Це легкий сум, філософські роздуми ліричного героя, поєднані зі спогляданням прекрасної природи, глибокого проникнення в атмосферу навколишнього світу.
Тема вірша “Входжу в річку” Лі Бо — нерозривність душевного світу людини з природою. Це розповідь про красу, яку він тонко відчуває на узбережжі: грає осіння вода, громадяться шовкові хмари, бадьорить свіжість лілій... Всю цю красу він хотів би подарувати одній людині, але її немає поруч, і мабуть, вже не буде ніколи. Мотиви розлуки, душевного щему, дисгармонії людського життя переплітаюься з мотивами природної гармонії.
Особливості поезії Ду Фу аналогічні з тими, що вказані для Лі Бо. Його вірш “При місяці згадую брата” змальовує дивний та небезпечний світ. Поет у чужому місті, де зо дня на день чекають заколоту. Предгрозова тиша стоїть у ньому. Тут поет проводить лінію психологічного паралелизму: тривога не тільки зовні, але й у нього в душі. Адже рідна людна далеко, і про неї нічого невідомо: “Я довго не маю листів, а послав їх без ліку,— Пожежі війни все палають вві сні й наяву”.
ответГлавная мысль рассказа "Как я ловил человечков" -это не стоит давать слово,если ты не уверен,что сдержишь его.Если дал слово,то держи его,иначе станешь обманщиком и будешь жалеть о случившимся.Прежде чем что-то делать,нужно подумать о последствиях,к чему поступок может привести.Эмоции не должны мешать действиям и их последствиям.Так случилось с героем рассказа,ему очень сильно хотелось поймать человечков,обманув бабушку и не сдержав слово,Боря раскаивается в своём поступке,понимает,что ложь это плохо,а данное слово нужно держать.
Объяснение: надеюсь это сайдет промто ты не уточнила
Провідні мотиви лірики Лі Бо - елегічні. Це легкий сум, філософські роздуми ліричного героя, поєднані зі спогляданням прекрасної природи, глибокого проникнення в атмосферу навколишнього світу.
Тема вірша “Входжу в річку” Лі Бо — нерозривність душевного світу людини з природою. Це розповідь про красу, яку він тонко відчуває на узбережжі: грає осіння вода, громадяться шовкові хмари, бадьорить свіжість лілій... Всю цю красу він хотів би подарувати одній людині, але її немає поруч, і мабуть, вже не буде ніколи. Мотиви розлуки, душевного щему, дисгармонії людського життя переплітаюься з мотивами природної гармонії.
Особливості поезії Ду Фу аналогічні з тими, що вказані для Лі Бо. Його вірш “При місяці згадую брата” змальовує дивний та небезпечний світ. Поет у чужому місті, де зо дня на день чекають заколоту. Предгрозова тиша стоїть у ньому. Тут поет проводить лінію психологічного паралелизму: тривога не тільки зовні, але й у нього в душі. Адже рідна людна далеко, і про неї нічого невідомо: “Я довго не маю листів, а послав їх без ліку,— Пожежі війни все палають вві сні й наяву”.
ответГлавная мысль рассказа "Как я ловил человечков" -это не стоит давать слово,если ты не уверен,что сдержишь его.Если дал слово,то держи его,иначе станешь обманщиком и будешь жалеть о случившимся.Прежде чем что-то делать,нужно подумать о последствиях,к чему поступок может привести.Эмоции не должны мешать действиям и их последствиям.Так случилось с героем рассказа,ему очень сильно хотелось поймать человечков,обманув бабушку и не сдержав слово,Боря раскаивается в своём поступке,понимает,что ложь это плохо,а данное слово нужно держать.
Объяснение: надеюсь это сайдет промто ты не уточнила