Як чудово відпочивати в спекотний полудень в літньому саду! Сонце золотить все навколо, пробивається крізь густу зелене листя дерев. Гілки яблуні схиляються під вагою червонощоких плодів. Наливаються соковиті груші. Цей сад посадив мій дідусь. Він розмічав територію, привозив саджанці, робив «щеплення», поливав молоді деревця і з радістю знімав перший урожай. Сад досить великий, у ньому посаджені і декоративні кущі, розбиті гарні клумби з квітами. В саду є невелика дерев'яна альтанка з різьбленими віконцями.Звичайно ж, в саду є стара липа, казна-звідки узялася. Напевно, вона росла тут ще до того, як посадили сад, рубати її не стали. І правильно, адже можна збирати липовий цвіт для чаю. Та й саме дерево викликає повагу - високе, могутнє і непохитну ніякої грозою. Під липою, як в журнальних картинках, варто крісло-качалка. Тут добре посидіти в тиші і спокої, почитати книжку, погортати сторінки Інтернету на планшеті, послухати в плеєрі музику, відкинувшись у кріслі. Відірвавшись від сучасних технологій, беремо миску і йдемо збирати малину. Вона яскрава, соковита і велика - просто чудо. Такий відмінний урожай вийшов завдяки тому, що дідусь виписував різні журнали з садівництва, вивчав статті про кращих сортах ягід і фруктів, про правильний догляд за рослинами. Зелена трава під ногами нагріта літнім сонцем - запросто Роззувайся та ставай на неї босоніж. Дуже приємне відчуття, адже правда. Щось є корисне в тому, щоб бути схожим босими ногами на м'якій траві. Тоненька вишенька причаїлася в кутку саду, біля різьбленого дерев'яного забору, що відокремлює ділянку від сусідського. У неї гарні акуратні листочки. Яскраво-червоні вишеньки з деревця вже все зібрано, адже вони стали першими фруктами в цьому сезоні. На них, як то кажуть, налетіли все кому не лінь і з'їли за пару днів. Тільки в деяких місцях стирчать зелені, ще не засохли хвостики від колишніх вишень. На корі деревця застигає деревне клей, який полювання пробувати на зуб ще й ще.
В романе Толстого «Война и мир» главной, основной и любимой для автора мыслью, пронизывающей все главы романа от его начала до эпилога, была «мысль народная» . Эта мысль живет не только в каждом герое, в каждой большой сцене романа «Война и мир» , но и в каждом эпизоде, в каждой детали. Толстой пытается доказать народ не как большую группу людей, а как единое и неделимое целое, одухотворенное своей собственной, непонятной для многих дворян жизнью, своими мыслями, целями, качествами. По замыслу Толстого главной причиной победы русских, в 1812 году и была эта «мысль народная» , это единство народа в борьбе с завоевателем, его поднявшаяся огромная непоколебимая сила, дремлющая до времени в душах людей, которая своей громадой опрокинула врага и заставила его бежать.
Цей сад посадив мій дідусь. Він розмічав територію, привозив саджанці, робив «щеплення», поливав молоді деревця і з радістю знімав перший урожай. Сад досить великий, у ньому посаджені і декоративні кущі, розбиті гарні клумби з квітами. В саду є невелика дерев'яна альтанка з різьбленими віконцями.Звичайно ж, в саду є стара липа, казна-звідки узялася. Напевно, вона росла тут ще до того, як посадили сад, рубати її не стали. І правильно, адже можна збирати липовий цвіт для чаю. Та й саме дерево викликає повагу - високе, могутнє і непохитну ніякої грозою. Під липою, як в журнальних картинках, варто крісло-качалка. Тут добре посидіти в тиші і спокої, почитати книжку, погортати сторінки Інтернету на планшеті, послухати в плеєрі музику, відкинувшись у кріслі.
Відірвавшись від сучасних технологій, беремо миску і йдемо збирати малину. Вона яскрава, соковита і велика - просто чудо. Такий відмінний урожай вийшов завдяки тому, що дідусь виписував різні журнали з садівництва, вивчав статті про кращих сортах ягід і фруктів, про правильний догляд за рослинами.
Зелена трава під ногами нагріта літнім сонцем - запросто Роззувайся та ставай на неї босоніж. Дуже приємне відчуття, адже правда. Щось є корисне в тому, щоб бути схожим босими ногами на м'якій траві.
Тоненька вишенька причаїлася в кутку саду, біля різьбленого дерев'яного забору, що відокремлює ділянку від сусідського. У неї гарні акуратні листочки. Яскраво-червоні вишеньки з деревця вже все зібрано, адже вони стали першими фруктами в цьому сезоні. На них, як то кажуть, налетіли все кому не лінь і з'їли за пару днів. Тільки в деяких місцях стирчать зелені, ще не засохли хвостики від колишніх вишень. На корі деревця застигає деревне клей, який полювання пробувати на зуб ще й ще.