В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
Наталья0201
Наталья0201
27.02.2021 13:24 •  Литература

Можете с этими двумя номерами? должно быть несколько ответов​


Можете с этими двумя номерами? должно быть несколько ответов​

Показать ответ
Ответ:
blablaloshka
blablaloshka
06.03.2021 03:54

Момотаро або Хлопчик-Персик

Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже:

—    Чуєш, стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!

—    Авжеж, старий, це була б невимовна радість! — відповідає баба.

Зітхнули вони й узялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба — прати білизну в річці.

Пере вона білизну, пере, коли дивиться — злегка погойдуючись, пливе річкою великий-великий персик.

«Мабуть, дуже смачний!» — подумала баба і, виловивши персик із води, понесла його додому.

Прийшов дід увечері з хмизом.

—    Гарний персик, чудовий!

—    То, може, покуштуємо? — запитала баба і взялася різати персик ножем.

Та раптом сталося чудо — щойно торкнулася вона персика, як щось закричало: «Ой, болить!» — із персика вистрибнув опецькуватий1 хлопчик.

—    Ото несподіванка! — вигукнув дід.

—    Це, певно, боги нам його послали! — зраділа баба.

Дід і баба назвали хлопчика Момотаро, тобто Хлопчик-Персик.

Момотаро ріс як на дріжджах: з’їсть одну чашку рису — стає вищим, з’їсть другу — стає ще вищим. Скоро він перетворився на прегарного юнака.

Одного дня впав Момотаро на коліна перед дідом і бабою та й каже:

1 Опецькуватий — невисокий, незграбний на вигляд, недоладний.

Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ,

Спечіть мені, будь ласка, найбільших у Японії просяних коржів1.

—    Ну що ж, щасливої тобі дороги! Тільки пильнуйся!

Баба спекла хлопцеві найбільших у Японії смачних коржів, а дід подарував йому хустину — зав’язувати голову, щоб піт не стікав на чоло, шаровари і меч.

На околиці села Момотаро зупинив собака й запитав:

—    Момотаро, куди це ти вирядився?

—    Підкоряти Острів Чудовиськ.

—    Тоді і я піду з тобою. Тільки дай мені найбільшого в Японії коржа.

—    Гаразд, будь моїм слугою, — сказав Момотаро, вийняв із торби просяного коржа і дав собаці.

Тепер вони йшли вдвох.

У передгір'ї зустрівся їм фазан.

—    Момотаро, дай і мені просяного коржа, — попросив він.

—    Гаразд, бери коржа й будь моїм слугою!

Коли Момотаро з двома слугами опинився далеко в горах, трапилася їм по дорозі мавпа.

—    Момотаро, і я хочу стати твоїм слугою!

—    Гаразд, ось тобі корж!

Нарешті добулися вони вчотирьох до Острова Чудовиськ.

Перед великою чорною брамою стояв вартовий — червоношкіре чудовисько.

Фазан злетів у повітря і видзьобав йому око. А тим часом мавпа перестрибнула через браму й відсунула засув.

—    Я — найсміливіший у Японії Момотаро! Чудовиська, приготуйтеся до бою! — піднявши меч, закричав Момотаро і вбіг у двір.

—    Рятуйте! — заверещав вартовий і, затуляючи око лапою, побіг до своїх.

—    ІЦо це за Момотаро?! Ану забирайся геть! — закричали чудовиська, вистромивши вперед залізні списи.

Та фазан кинувся дзьобати їм очі. своїм довгим дзьобом, мавпа — дряпати обличчя кігтями, а собака — кусати за ноги,

1 ІІросяииіі корж — тут: традиційна страва (цукерка кібі-данґо) в провінції Кібі (легендарній батьківщині Момотаро, нині префектура Окаяма), її виготовляють із борошна проса та особлипого рису.

—    Ой, болить! Рятуйте! — волали переможені чудовиська, їхній вожак упав навколішки перед Момотаро й заблагав:

тебе, не вкорочуй нам життя! Віднині ми перестанемо чинити людям зло, а за це віддамо тобі всі скарби.

—    Гаразд, нехай буде по-твоєму, — погодився Момотаро.

Чудовиська навантажили візок скарбами, і троє слуг Момотаро притяглії його в село.

— А таки наш Момотаро найсміливіший у Японії! — раділи дід і баба, плескаючи в долоні.

0,0(0 оценок)
Ответ:
аврсчрм
аврсчрм
13.02.2021 11:09
Значение А. Н. Островского для развития отечественной драматургии и сцены, его роль в достижениях всей русской культуры неоспоримы и огромны. Им сделано для России столь же много, как Шекспиром для Англии или Мольером для Франции.
Островский написал 47 оригинальных пьес (не считая вторых редакций «Козьмы Минина» и «Воеводы» и семи пьес в сотрудничестве с С. А. Гедеоновым («Василиса Мелентьева») , Н. Я. Соловьевым («Счастливый день» , «Женитьба Белугина» , «Дикарка» , «Светит, да не греет» ) и П. М. Невежиным («Блажь» , «Старое по-новому») . Говоря словами самого Островского, это «целый народный театр» .
Но драматургия Островского-это чисто русское явление, хотя его творчество,
безусловно оказало влияние на драматургию и театр братских народов,
входящих в СССР. Его пьесы переводились и ставились на
сценах Украины, Белоруссии, Армении, Грузии и т. д.

Пьесы Островского, приобрели почитателей за рубежом. Его пьесы ставятся
в театрах бывших народно-демократических стран, в особенности на сценах
славянских государств (Болгария, Чехословакия) .
После второй мировой войны пьесы драматурга все чаще приковывают внимание издателей и театров капиталистических стран.
Здесь заинтересовались в первую очередь пьесами «Гроза» , «На всякого мудреца довольно простоты» , «Лес» , «Снегурочка» , «Волки и овцы» , «Бесприданница» .
Но такой популярности и такого признания, как Шекспир или Мольер, русский
драматург в мировой культуре не снискал.
24 нравится6 л
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота