Минуло багато років. Режисер Альтов, який так і не зняв жодного хорошого фільму, постарілий, всіма забутий і геть розчарований у житті, купив у кіоску газету й сів на лавку. Він бігло проглянув першу сторінку, другу, і раптом відчув якийсь гострий укол. На третій сторінці, під фотографією, великими буквами писало "На конкурс молодих режисерів від нашої країни поїде талановитий Євгеній Костін із своїм шедевром, фільмом "Олень Август". З фотографії на Альтова дивилися ті самі великі сірі очі хлопчика Жені, який колись так роздратував його в машині, і в якому він так і не розгледів таланту.
Кульминацией комедии является сцена вранья Хлестакова — явление VI действия третьего. Действие в явлении VI развивается с нарастающим напряжением. Для Хлестакова рассказ о жизни в столице — «самая лучшая и самая поэтическая минута в его жизни», по словам Гоголя. Желание сыграть роль повыше той, что у него в действительности, вызывает стремление предстать перед внимательно слушающими дамами и испуганными чиновниками то в одном, то в другом облике. Верхом его вранья служит сообщение о том, что его боится сам Государственный совет, что его «завтра же произведут в фельдмаршалы».
