Н.В.Гоголь "Мёртвые души". Во к главе 8 :
1 Какова роль городских разговоров о переселяемых крестьянах Чичикова в создании
образа народа в поэме?
2 Отметьте алогизм в описании увлечений чиновников.
3 Какой прием использует Гоголь при описании губернских дам?
4 Что в поведении дам говорит об их двуличии?
5 Как воздействовал на дам слух, что Чичиков — "миллионщик"?
6 Что означает в Чичикове его особенное внимание к своему телу?
7 Что "необыкновенного" в реакции на появление Чичикова на балу и в его поведении
там?
8 Мнение Гоголя о причинах необработанности русского языка в художественной
литературе.
9 Особенность немой сцены с Чичиковым на балу.
10 "Вдруг" Чичиков остановился, "будто оглушенный ударом".
11 Вмиг из поведения Чичикова исчезла ловкость.
12 Пропала его слащавая любезность с дамами.
13 Почему пьяная болтовня вруна Ноздрева про Чичикова произвела столь сильное
впечатление в обществе?
14 Обратите внимание, как описываются военные на балу.
15 Как неприятность с Ноздревым разбудила в Чичикове после бала национальное
чувство?
16 Какая "странная" причина огорчения Чичикова не открыта автором?
17 Особенность описания въезда в город Коробочки.

"Королевкая Аналостанка".Это история про кошечку из трущоб,которую подобрал торговец Мали и его негр.Они вырастили из уличного котенка красавицу-кошку и отправили ее участвовать в выставках под выдуманной породой и фальшивой родословной.Однако эта кошечка имела бешеный успех.Ее несколько раз покупали за бешеные деньги и увозили жить в другое место.Кошка жила в шикарных условиях,в прекрасном доме с любящими хозяевами. Однако она скучала по своим родным трущобам и не была счастлива вдали от дома,поэтому всегда сбегала и за многие километры возвращалась в лавку Мали. Последний раз когда она сбежала ее нашел негр.Она поселилась у него дома и жила как обычная кошка:ела обычную пищу,ловила мышей и была счастлива)

Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми "Паломництво Чайльда-Гарольда". Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху в Італії, долучився до лав грецьких повстанців.

Поеми Байрона побудовані як лірична сповідь героя, який втілює риси непересічної особистості і є носієм вірувань та ідей своєї хворої доби. Ці поеми-сповіді є найвищим творчим досягненням англійського поета-романтика. Саме романтикою овіяний образ українського гетьмана Мазепи. Байрон, як свідчить поема "Мазепа", цікавився історією України і, на відміну від російських письменників, симпатизував Мазепі.

Після поразки шведів під Полтавою король Карл XII зупинився перепочити в лісі. Він ліг під деревом, тамуючи біль від ран. До нього приєднався гетьман Мазепа, але король помітив, що перш ніж лягти відпочити, козацький гетьман:

...обійняв свого коня

За шию, наче той рідня,

І не зважаючи на втому,

Підкинув листя вороному,

Обер на спині вогкий" пил,

Звільнив з оброті і вудил...

Короля вразило таке трепетне ставлення до тварини, і він попросив гетьмана розповісти, за що той так шанує свого коня. Козацький гетьман відповів, що не добром поминає "ту школу, де навчивсь їзди". Це заінтригувало короля, і Мазепа задовольнив його цікавість розповіддю про службу пажем за юних літ при дворі короля Яна-Казиміра. Юний і вродливий Мазепа закохався у молоду дружину ясновельможного пана: