На основе главы ХI составить рассказ об истории жизни Чичикова. Подумать над во Чем Чичиков близок Молчалину?
2. Живая или мертвая душа у Чичикова?
3. В чем символический смысл образа дороги?
4. Найти фрагменты, где Чичиков изображается едущим в бричке. Что общего и особенного в этих отрывках?
5. Найти авторские отступления, связанные с образом дороги. Как меняется их пафос?

Сережасирота «…сергей остался навеки связанным с дедушкой идушою, и мелкими житейскими интересами. »трудолюбивый, талантливый «… но работал он хорошо, «чисто», как говорят акробаты, и с охотой… »ловкий «…на ходу он уже успел, прыгая то на одной, то на другой ноге, стащить с себя панталоны. »» он мчался, как птица, крепко и часто ударяя о землю ногами, которыевнезапно сделались крепкими, точно две стальные пружины. »решительный, справедливый » — как это не выходит? закон один для всех. чего им в зубы смотреть? -нетерпеливо перебил мальчик. »смелый, волевой » но он поборол в себе эти томительные чувства и …»дедушкаскромный «…вообще лодыжкин был скромного нрава и, даже когда его гнали, не роптал. »с чувством собственного достоинства «…и он с негодованием и с гордостью бросил монету, которая, слабозвякнув, зарылась в белую дорожную пыль. «; «…собаками, барыня, не торгую-с, — сказал он холодно и с достоинством. »вежливый, учтивый «… -начал было деликатно дедушка. »благодушный «…-а ты , огарок, — добродушно огрызнулся старик. »заботливый «эй, сережка! ты больно далече-то не плавай… «; »одну, самую большую, он протянул сергею (малый растет -ему надо есть) , другую, поменьше, оставил для пуделя, самую маленькую взял себе. »чувствительный » слезы опять потекли по глубоким, коричневым от загара морщинам. »

Відповідь:

Жюльєн Сорель — головний герой роману. Хоче бути єпископом, але жадає тільки одного — привілеїв, пов'язаних з цією посадою. Сам в Бога не вірить. Розумний, розважливий, затятий шанувальник Наполеона, хоче повторити його долю. Думає, що якби народився за часів Наполеона, то домігся б багато чого, а тепер доводиться лицемірити. Розуміє, що заради своїх цілей потрібно добре ставитися до людей, яких не любиш. Намагається лицемірити, але не завжди це виходить. Дуже емоційний, пихатий, женеться за становищем в суспільстві. Запальний. Хоробрий. Іноді його почуття переважають над розумом.

Пані де Реналь (Луїза де Реналь) — дружина мера міста Верьера Пана де Реналя. 30 років. Щира, простодушна, наївна., вона — втілення природності та легкості.

Матильда де Ла-Моль — 19 років, різка, емоційна, іронічна до своїх знайомих. Поводиться як дитина. Потихеньку читає книги батька (Вольтер, Руссо). І чим більше там протесту сучасності, тим цікавіше їй здається життя., не завжди здатна зрозуміти свої почуття, здатна на кохання.

Абат Пірар — Сорель зустрічається з ним в семінарії. Абат має симпатії до розумного учня, але намагається це не виявляти. Вони схожі з Сорелем. Більшість їх не любить за розум, начитаність, протиставлення іншим семінаристам. Як і Жульєн, він цілеспрямований і розумний. Кожен готовий донести на них при першій слушній нагоді. В результаті абата виганяють з семінарії. Перейти в інше місце йому допомагає пан де Ла-Моль.

Пан де Ла-Моль — бере участь в таємних зборах, схожий на ультрароялістів 1820-х. Має велику бібліотеку. Добре ставиться до Жульєна з самого початку, не відкидає його походження. Цінує його за роботу, до у кримінальних справах. Проявляє совісність, об'єктивність. Відразу повірив в негативну характеристику Сореля. Вдячний абату за до

Пан де Реналь — Мер міста Верьера. За гувернера для того, щоб похвалитися перед Вально. Вально сам потім стає мером. Обидва турбуються про те, що про них подумають інші. Гонорові, багаті нечесними грошима, часом лицемірні. Доброзичливо розмовляють один з одним, але за очі будують підступи.