ابارا набий самораш
и Василий Савельевиu DLunu
Вопросы к тексту
1.
Кто такая Геля?
А. внучка доктора
Б. дочка доктора
В. правнучка доктора
Г. праправнучка доктора
2.
За кого Геля себя выдаёт?
A. за Олю
Б. за Юлю
B. за Полю
г. за Алю
3.
Полное имя Гели:
А) Аглая
Б) Глафира
- (43) Я вам дам! (44) Я вам пройду! (45) Опять заразы в дом натащите! (46)
Мыться идите, я уже и рубашку чистую приготовила, и мыло карболовое.
(47) Может, мне еще пиджак известью засыпать и шляпу съесть? (48) Да
поймите вы, несносный человек, я только от генерала Карбышева, у его жены
мигрень, а не бубонная чума!
— (49) Как же-с. (50) Знаю я ваших генералов. (51) Снова по норам хитровским,
таскались! (52) А оттуда известно какие подарки — дифтерит да
рожа.
— (53) Ну о чём вы? (54) Какой дифтерит?
— (55) Запамятовали? (56) А кто в том году скарлатину Поле притащил? (57)
Оно понятно, вам-то что – зараза к заразе не пристает, так жену с дитём
бы! (58) Аспид вы, аспид бессовестный и есть...
- (59) Ну, пошла барыня плясать... - махнув рукой, Василий Савельевич
ретировался в ванную.
(60) Победа оставалась за Аннушкой, однако это был всего лишь первый
раунд.
(61) За столом скандал разгорался с новой силой,
(62) Аннушка питала страсть к блюдам французской кухни. (63) Доктор этой
страсти не разделял.
(64) Аннушка предлагала доктору отправляться в трактир с его разлюбезными
босяками, где и хлебать щи лаптeм. (65) А здесь – приличный дом.
(66) Доктор нервно напоминал Аннушке, что это его дом и он желает
получить вкусную и здоровую пищу, а не склизкие белые сосульки (речь о
спарже).
(67) Аннушка не теряла надежды, что доктор когда-нибудь образумится
начнет вести себя, как должно образованному человеку, водиться с
приличными господами и питаться изысканной, утонченной пищей.
(68) Доктор уверял, что ее надежды беспочвенны, и требовал каши, рыжиков
и покоя в собственном доме.
B) Галина
Г) Ангелина
Д) Алевтина
4. Какая характеристика НЕ Подходит к Василию Савельевичу?
А. вспыльчивый
Б. трудолюбивый
В. Проницательный
Г. злопамятный
5. В каком предложении мы узнаём, где служит доктор? Напишите номер
предложения.
ответ:
6. Где НЕ засыпает доктор?
А. В кресле-качалке
Б. в гамаке
летнем саду
В. на диване в столовой
Г. на койке в кабинете
7. Напишите название города, где происходит действие.
ответ:
8. Что такое «хитровские норы»?
A. городские трущобы
Б. спальный район города
B, городская свалка
Г. городская тюрьма
9. Что значит глагол иретировался» в предложении 59?
A. торопился
Б. Отступил
(69) Кончалось по-разному, но совсем не страшно. (70) Даже пугливая Геля
понимала, что это не битва, а спарринг, что доктор с кухаркой ругаются не от
злости, а для удовольствия.
В. Задумывался
Г. прятался
аналіз вірша
тарас шевченко написав поезію «садок вишневий коло хати…», у 1847 році знаходячись під слідством в камері-одиночці петропавловської фортеці. в ті сумні дні самотності та очікування вироку, він загадував мальовничі картині рідної україни. також її чудову природу, мирних, працьовитих, доброзичливих мешканців. поет не знав, чи побачить він ще землю свого дитинства.
у фортеці, в травні, можливо під враженням від прогулянок на тюремному подвір’ї, поет створив один з найбільш сонячних, життєрадісних своїх віршів – «садок вишневий коло хати». він увійшов до поетичного циклу «в казематі».
тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.
ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.
основна думка: мрія т. шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.
жанр: пейзажна лірика; цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику я. степовим.
сюжет: вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на україні. тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини.
певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. і все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.
вірш - світовий шедевр пейзажної лірики. у поезії перед нами, наче наочно, постає вечір в українському селі. поет змальовує ідилічну картину простої, небагатої, але щасливої селянської родини за вечерею. поет зображує її з такою зворушливістю та майстерністю, що зорові та слухові образи стають майже живими для читача: «хрущі над вишнями гудуть…».
любов до рідного краю та туга за ним поетові показати велику гармонію рідної землі, красу та поетичність життя простих, роботящих людей.
про цей вірш т. шевченка літературознавцями написано багато досліджень. надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами.
якою ж сильною була туга поета за рідною україною, яка багата уява, щоб створити такий вірш!
чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? про це мріяв усе життя й сам шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися.
вірш став "візитною карткою" україни — квітучої, мирної, співучої та доброї.