Ту́ве Марі́ка Я́нссон (швед. Tove Marika Jansson; 9 серпня 1914, Гельсінкі — 27 червня 2001, Гельсінкі) — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстраторка. Брат — Ларс Янссон
Зміст.
Туве Марія Янссон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Лахті, Тампере. Мати — Сігне Гаммартсен, була графічним дизайнером. А ще у Туве була надзвичайна тітка, винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки.
У дитинстві Туве Марія Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеликому острові у Фінській затоці Балтійського моря, де дівчинка гуляла в лісі, фантазуючи про дивовижних істот. Казкарка зізналася, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати».
Одного разу Туве сперечалася з братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемота, що під іменем Мумі-троль пізніше стане найвідомішим казковим персонажем.
Популярність письменниці швидко вийшла за межі Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською; нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж 30 мовами. Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Янссон присуджують численні премії і нагороди, найголовніша з яких — Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.
Казки Янссон не обійшов увагою кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг під назвою «Між дитиною і дорослим».
Туве Янссон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса «Мумі-троль і комета», а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янссон. У 1974 році в Національному оперному театрі йшла «Мумі-опера».
Премія імені Г. К. Андерсена (1966).
премія газети «Svenska Dagbladet» (1952),
медаль Нільса Гольґерсона за книгу «А що буде потім?» (1953),
медаль Е. Бесков за ілюстрації до повісті «Чарівна зима» (1958),
премія Рудольфа Койву,
дипломи Г. К. Андерсена (1958, 1962, 1964)
ответ:Ту́ве Марі́ка Я́нссон (швед. Tove Marika Jansson; 9 серпня 1914, Гельсінкі — 27 червня 2001, Гельсінкі) — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстраторка. Брат — Ларс ЯнссонЗміст.уве Марія Янссон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Лахті, Тампере. Мати — Сігне Гаммартсен, була графічним дизайнером. А ще у Туве була надзвичайна тітка, винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки.У дитинстві Туве Марія Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеликому острові у Фінській затоці Балтійського моря, де дівчинка гуляла в лісі, фантазуючи про дивовижних істот. Казкарка зізналася, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати».Одного разу Туве сперечалася з братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемота, що під іменем Мумі-троль пізніше стане найвідомішим казковим персонажем.Закінчивши середню школу, Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі.Казки Янссон не обійшов увагою кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг під назвою «Між дитиною і дорослим».Туве Янссон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса «Мумі-троль і комета», а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янссон. «Світ дітей — це пейзаж, намальований яскравими фарбами, де добро і зло нероздільні…»Твори
Скульптура на могилі Туве Янссон (цвинтар Хієтаніємі, Гельсінкі)
Ту́ве Марі́ка Я́нссон (швед. Tove Marika Jansson; 9 серпня 1914, Гельсінкі — 27 червня 2001, Гельсінкі) — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстраторка. Брат — Ларс Янссон
Зміст.
Туве Марія Янссон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Лахті, Тампере. Мати — Сігне Гаммартсен, була графічним дизайнером. А ще у Туве була надзвичайна тітка, винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки.
У дитинстві Туве Марія Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеликому острові у Фінській затоці Балтійського моря, де дівчинка гуляла в лісі, фантазуючи про дивовижних істот. Казкарка зізналася, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати».
Одного разу Туве сперечалася з братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемота, що під іменем Мумі-троль пізніше стане найвідомішим казковим персонажем.
Популярність письменниці швидко вийшла за межі Фінляндії. Книги про мумі-тролів були написані шведською; нині вони відомі у всьому світі в перекладах більш ніж 30 мовами. Саме книги про мумі-тролів принесли письменниці загальне визнання. Янссон присуджують численні премії і нагороди, найголовніша з яких — Міжнародна золота медаль імені Г. К. Андерсена (1966). На початку 1978 року за бажанням польських дітей письменницю було нагороджено Орденом Посмішки.
Казки Янссон не обійшов увагою кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг під назвою «Між дитиною і дорослим».
Туве Янссон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса «Мумі-троль і комета», а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янссон. У 1974 році в Національному оперному театрі йшла «Мумі-опера».
Премія імені Г. К. Андерсена (1966).
премія газети «Svenska Dagbladet» (1952),
медаль Нільса Гольґерсона за книгу «А що буде потім?» (1953),
медаль Е. Бесков за ілюстрації до повісті «Чарівна зима» (1958),
премія Рудольфа Койву,
дипломи Г. К. Андерсена (1958, 1962, 1964)
ответ:Ту́ве Марі́ка Я́нссон (швед. Tove Marika Jansson; 9 серпня 1914, Гельсінкі — 27 червня 2001, Гельсінкі) — фінська художниця шведського походження, романістка, дитяча письменниця та ілюстраторка. Брат — Ларс ЯнссонЗміст.уве Марія Янссон зростала у творчій атмосфері. Її батько Віктор Янссон був відомим скульптором, що славився скульптурами воєнних монументів і сконструював статуї свободи в Лахті, Тампере. Мати — Сігне Гаммартсен, була графічним дизайнером. А ще у Туве була надзвичайна тітка, винятково енергійна та активна. Її оптимізм і непосидючість передавалися всім. Вона любила ліпити з гіпсу різноманітні чудернацькі фігурки.У дитинстві Туве Марія Янссон майже по півроку жила в будиночку рибалки на невеликому острові у Фінській затоці Балтійського моря, де дівчинка гуляла в лісі, фантазуючи про дивовижних істот. Казкарка зізналася, що «…без щасливих дитячих років, проведених біля моря…», вона «…ніколи б не почала писати».Одного разу Туве сперечалася з братом Ларсом і, передражнюючи його, намалювала на стіні маленького бегемота, що під іменем Мумі-троль пізніше стане найвідомішим казковим персонажем.Закінчивши середню школу, Янссон вивчала художнє мистецтво у Гельсінкі, Стокгольмі, Флоренції, Парижі.Казки Янссон не обійшов увагою кінематограф. Польська кіностудія за контрактом з письменницею здійснила випуск 39 серій лялькових короткометражних фільмів, що складаються з трьох циклів; шведським телебаченням знято повнометражний фільм за однією з книг під назвою «Між дитиною і дорослим».Туве Янссон багато працювала для театру, який завжди був її пристрастю. За ініціативи письменниці стали йти вистави за мотивами мумі-казок. Вона брала активну участь у підготовці вистав і акторських костюмів до них. У Шведському театрі 1949 року ставиться п'єса «Мумі-троль і комета», а 1958 року в Лілла-театрі пройшла п'єса за участю самої Туве Янссон. «Світ дітей — це пейзаж, намальований яскравими фарбами, де добро і зло нероздільні…»Твори
Скульптура на могилі Туве Янссон (цвинтар Хієтаніємі, Гельсінкі)
Всi дорослi спочатку були дiтьми, тiльки мало хто з них про це
пам'ятає, — говорить у присвятi до своєï казки
Маленький принц Антуан де Сент-Екзюперi . Цим вступом до дитячого твору
письменник неначе пiдкреслює, що вiн адресує його не тiльки
Дiтям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку,
складається враження постiйного порiвняння: ось так бачить
подiï Малюк, а ось так — доросла людина. I ця вiдмiннiсть
вражає! Дiти повиннi бути дуже поблажливi до дорослих, —
спiвчуває старшим Малюк, i цим самим письменник запевняє, що
дитяче бачення свiту — природнiше, людянiше, отже, правильнiше,
нiж у дорослих, i що свiт має бути зовсiм не таким, яким його
роблять дорослi люди. Особливо вражаючою та гострою подається у
казцi оцiнка Маленьким принцом життєвих настанов рiзних типiв
дорослих, не пов'язаних мiж собою, бо живуть вони поодиноко на рiзних
астероïдах.
Я вважаю, що Сент-Екзюперi саме в такий б вдалося розкрити глибини
внутрiшнього свiту цих людей, оскiльки ïм не треба прикидатися
кращими, бо вони живуть наодинцi зi своєю совiстю й переконаннями.
Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усiма його проблемами, вадами:
турецький астроном, у вiдкриття якого не повiрили, бо вiн був одягнений
по-турецькому, ледар, що знiвечив свою планету, тому що вважав: …
iнколи якусь свою роботу можна й вiдкласти, од того нiчого не трапиться.
Знайомимося ми й з королем, для якого головне — щоб поважали його
авторитет, з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну
ваду. Бiзнесмен iз четвертоï планети жадiбно рахував зiрки, щоб
бути багатим (чи не безглуздо?). Дивнi люди цi дорослi, — не
розумiє ïх Малюк. Але, на щастя, зустрiчаються йому й iншi:
лiхтарник з п'ятоï планети, який не смiшний. Мабуть тому, що вiн не
думає про себе. Старий географ викликає у Малюка (а через
нього й у нас) повагу, вiн заявляє, що у планети Земля гарна
репутацiя.
Сент-Екзюперi подає портрет людства нашоï планети, який
складається з вiдповiдноï кiлькостi знайомих нам жителiв iз
попереднiх планет. Так постає перед нами наша рiдна Земля,
сповнена, з погляду Малюка, всiлякого безглуздя: властолюбства, пихи,
жадоби, пияцтва, душевноï черствостi. На жаль, тi безглуздя мають
силу, а все розумне, добре, гарне — слабке. Та дорослi не
помiчають безглуздя, всяким дурницям надають великоï ваги, а
головного — краси природи i людських стосункiв, правдивостi,
товариськостi, широстi — не бачать i тому не визнають. Малюк
переконує нас, що у життi могли б бути й iншi стосунки, коли б
люди намагалися приручати одне одного, налагоджувати мiж собою зв'язки,
коли б вони сприймали свiт не очима, а серцем.
Добре бачить тiльки серце, найголовнiшого очам не видно, — вчить
нас Маленький принц. Казка викликала у моïй душi цiлий спалах
почуттiв, примусила замислитися над людськими вчинками i вадами. I хоч
вона закiнчується сумно, але залишає по собi не тiльки сум,
а й прагнення до прекрасного, свiтлого, чим надiляє людину
дитинство. Цей зiрковий свiт важливо пронести через все життя. Говорячи
словами автора, треба старанно берегти свiтильники: порив вiтру може
погасити ïх