Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Повесть Станционный смотритель заставляет задуматься о поступках по отношению к своим родителям.Дуня Вырина-дочь Самсона,станционного смотрителя.Она была умна,красива,и честолюбива.Дуня всегда следила за хозяйством,не ленилась.Но в один момент жизнь координально изменилась.Однажды из посетил гусар Минский,который ввел в заблуждения Самсона и увез Дуню с собой в город.Дуня попала словно в сказку,позабыв отца.Из нищеты и постоянного обслуживания,она стала богатой барыней.За многие годы она ни разу не навестила отца,в этом и заключался плохой поступок Дуни,она не написала даже письма.Можно сказать зазналась.В какой бы ситуации не был человек,богатый или бедный,не нужно забывать свои родных и близкий людей,тем более родителей.Человек всегда должен помнить и заботится о родителях,чего не делала Дуня после уезда в город.Но спустя лишь многие годы она все таки решила навестить отца с внуками,но было поздно...Самсон Вырин,маленький человек,скончался от тоски и одиночества.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Объяснение:
Повесть Станционный смотритель заставляет задуматься о поступках по отношению к своим родителям.Дуня Вырина-дочь Самсона,станционного смотрителя.Она была умна,красива,и честолюбива.Дуня всегда следила за хозяйством,не ленилась.Но в один момент жизнь координально изменилась.Однажды из посетил гусар Минский,который ввел в заблуждения Самсона и увез Дуню с собой в город.Дуня попала словно в сказку,позабыв отца.Из нищеты и постоянного обслуживания,она стала богатой барыней.За многие годы она ни разу не навестила отца,в этом и заключался плохой поступок Дуни,она не написала даже письма.Можно сказать зазналась.В какой бы ситуации не был человек,богатый или бедный,не нужно забывать свои родных и близкий людей,тем более родителей.Человек всегда должен помнить и заботится о родителях,чего не делала Дуня после уезда в город.Но спустя лишь многие годы она все таки решила навестить отца с внуками,но было поздно...Самсон Вырин,маленький человек,скончался от тоски и одиночества.