Пословица гласит: "У стен есть уши". Дом- это часть человека. В каких условиях он живет , таким он и будет. Протекающая крыша дома, ободранные стены, скрипящие двери и доски пола, пыль по углам, беспорядочно разбросанные по комнатам вещи характеризуют хозяина, как халатную личность. Дом, также, может открыть секреты об увлечениях своего хозяина: чучела убитых животных, оружие на стене наталкивают на мысль, что здесь проживает заядлый охотник, а рыболовные снасти в углу — на пристрастие к рыбалке. Семейные фотографии на стене раскрывают хозяина дома, как человека, который дорожит родственными связями и семья для него — это не пустой звук. Так же можно просмотреть любую комнату, и узнать, что из себя представляет этот человек. Если есть возможность осмотреть чужой книжный шкаф, непременно это сделайте. Так как, в глубине души полагаю, что это и есть наилучший узнать человека. Причем, одни «любители книг» используют их в качестве интерьера, в этом случае они имеют вид нетронутого издания, новенькие с целым переплетом. Другие используют книги по их прямому назначению – читают, перечитывают, о чем говорит потрепанность литературы. Поэтому не всегда, можно узнать истинное лицо человека. Нужно быть предельно внимательно, но то как ведет себя человек с домом - это и есть его лицо
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.