Помещик ноздрев - любитель всякого рода собраний, и ярмарок. не случайно чичиков встретился с ним в трактире. постоянная подвижность и неугомонность - его характерные особенности. богатый запас своей энергии этот помещик целиком растрачивает и кутежах, бесчисленных скандалах и драках. он «в некотором отношении человек», как называет его автор. своим хозяйством ноздрев не занимается, но зато имеет псарню, охотничьи ружья, сабли, целую коллекцию «обкуренных и необкуренных трубок», «недавно выигранный» кисет, шарманку. на ярмарках он постоянно совершает сделки. при этом его интересует не материальная выгода, а самый процесс сделки. ноздрев - хвастун и враль. рассказывая о своих похождениях в обществе, он обязательно что-нибудь соврет; «вдруг расскажет, что у него была лошадь какой-нибудь голубой или розовой шерсти и тому подобную чепуху». он говорит чичикову, что на ярмарке в продолжение обеда выпил семнадцать бутылок шампанского. показывая гостям свое поле, он уверяет, что от обилия русаков на этом поле «земли не видно» и что одного зайца он сам поймал за задние ноги. без всякой цели он называет баснословные цены на собак и лошадей, приобретенных им, говорит о покупке леса, которого никогда не покупал, показывает кинжалы, изготовленные мастерами, и называет их турецкими. ко всему этому ноздрев имеет «страстишку нагадить ближнему»: любит распустить небылицу, расстроить свадьбу или торговую сделку, обмануть своего приятеля, смошенничать при игре в карты. несмотря на честное слово, данное чичикову в деловом разговоре, он на у губернатора во всеуслышание заявляет, что чичиков торгует мертвыми душами. на допросе у полицмейстера он сочиняет о своем «друге» невероятные небылицы. таков «разбитной малый» помещик ноздрев.подчеркивая его широкую типичность, гоголь с грустью заключает, что «ноздрев долго еще не выведется из мира», что он «везде между нами и, может быть, только ходит в другом кафтане».
«золотий жук» характеристика героїв оповідач — розумний, гарний товариш, співчутливий, азартний джупітер — вірний та відданий хазяїнові, наївний, не дуже розумний, турботливий, інколи аж занадто. вільям легран — інтелектуально розвинена людина, що зазнала в житті злиднів, якій не поталанило, але вона не втратила впевненості в свої сили, сподівається на краще. легран — людина, котра поважає права інших (визволив юпітера ще до того, як в америці скасували рабство), для нього люди іншої раси не менш цінні, ніж білошкірої, до якої належить він. приязність, гостинність — його ознака. величезний потяг до знань (хоча б захоплення ентомологією, специфічною наукою, що вивчає комах), вражає обізнаність леграна й у таких науках, як лінгвістика (знає, до речі, кілька мов), історія, ія, непогано знає хімію та інші природознавчі науки. розуміється на мистецтві. кмітливість, спостережливість, логічне мислення, вміння аналізувати факти — ось що є леграну, спираючись на знання, досягти мети. як будь-яка людина, легран має й негативні риси характеру: занадто запальний і занадто потайний, трохи фамільярний. в образі леграна втілено американську мрію — утвердження особистості в житті за рахунок власних сил, енергії і розумових можливостей. секрет успіху леграна особисті якості — цілеспрямованість, спостережливість, кмітливість, допитливість, уважність знання — з хімії, фольклору, ійської мови, ії, історії вміння — логічно мислити, фантазувати, розгадувати криптограми