Как характеризует чацкого его внезапное появление ?
·
24 нояб 2018
·
7,7 K
Ольга Т.
Люблю принимать гостей, поэтому научилась готовить. Ценю атмосферу...
Александр Андреевич Чацкий - главный герой комедии Грибоедова "Горе от ума" - три года не был в Москве. Все это время он странствовал по свету - "... Охота странствовать напала на него..." За эти годы он почти не напоминал о себе и не писал Софье Фамусовой, с которой вместе воспитывался в доме Фамусовых после смерти родителей. "...Три года не писал двух слов! И грянул вдруг как с облаков..."
При этом за эти годы Чацкий сохранил свою любовь к Софье и едет в Москву с целью жениться. Им движут чистые романтические чувства и он ждет ответа на них. Он может показаться нам самонадеянным молодым глупцом. Оказывается Софья за эти годы повзрослела, влюблена в Молчалина, и Чацкий ее мало интересует.
Мы видим, что у Чацкого импульсивный, страстный характер, он уверен в себе, в своей победе. Поначалу он считает себя желанным в доме Фамусова и пытается обратить на себя внимание Софьи, говоря на темы философские и общественные, оценивая всех, кто ее окружает. Однако благодаря своим независимым, прогрессивным взглядам, свободомыслию и несдержанному, едкому слову он вступает в конфликт с московским обществом, которое не воспринимать его идеи. Ни Скалозубу, ни Фамусову, ни Молчалину остроты Чацкого и сатирические замечания не нужны.
В итоге, этот неожиданный приезд Чацкого нарушает принятые в дворянской среде порядки и устоявшийся уклад жизни в доме Фамусова. Софья не довольна его высказваниями и видит постонную привычку высмеивать пороки других людей: «Малейшая в ком странность чуть видна, у вас тотчас же острота готова». Все слова Чацкого, идеи и комментарии не делают его ближе к возлюбленной, а приближают к разрыву их отношений.
ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Войти
Поиск по вопросам, ответам и авторам
Как характеризует чацкого его внезапное появление ?
·
24 нояб 2018
·
7,7 K
Ольга Т.
Люблю принимать гостей, поэтому научилась готовить. Ценю атмосферу...
Александр Андреевич Чацкий - главный герой комедии Грибоедова "Горе от ума" - три года не был в Москве. Все это время он странствовал по свету - "... Охота странствовать напала на него..." За эти годы он почти не напоминал о себе и не писал Софье Фамусовой, с которой вместе воспитывался в доме Фамусовых после смерти родителей. "...Три года не писал двух слов! И грянул вдруг как с облаков..."
При этом за эти годы Чацкий сохранил свою любовь к Софье и едет в Москву с целью жениться. Им движут чистые романтические чувства и он ждет ответа на них. Он может показаться нам самонадеянным молодым глупцом. Оказывается Софья за эти годы повзрослела, влюблена в Молчалина, и Чацкий ее мало интересует.
Мы видим, что у Чацкого импульсивный, страстный характер, он уверен в себе, в своей победе. Поначалу он считает себя желанным в доме Фамусова и пытается обратить на себя внимание Софьи, говоря на темы философские и общественные, оценивая всех, кто ее окружает. Однако благодаря своим независимым, прогрессивным взглядам, свободомыслию и несдержанному, едкому слову он вступает в конфликт с московским обществом, которое не воспринимать его идеи. Ни Скалозубу, ни Фамусову, ни Молчалину остроты Чацкого и сатирические замечания не нужны.
В итоге, этот неожиданный приезд Чацкого нарушает принятые в дворянской среде порядки и устоявшийся уклад жизни в доме Фамусова. Софья не довольна его высказваниями и видит постонную привычку высмеивать пороки других людей: «Малейшая в ком странность чуть видна, у вас тотчас же острота готова». Все слова Чацкого, идеи и комментарии не делают его ближе к возлюбленной, а приближают к разрыву их отношений.
ответ:У землянці, де зібралось приблизно 30 чоловік Іван Добробут питає капітіна Петра Колодуба про його "внутрішній секрет". Петро відповідає, що його змінив відступ через Десну, коли він познайомився зі старими дідами – рибаками.
Вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через Десну. Переправити їх мали два діди-рибалки Савко і Платон. Всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. Діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене.
На заперечення Троянди Платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. Дід Платон на прощання сказав Колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі.
Саме ці слова змінили Петра і зробили тим, ким він зараз став. Тепер у Петра є тільки бажання після війни побачити діда Платона, та Іван Добробут сказав, що цьому вже не бути. Коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через Десну, і коли вони вже були посеред річки, діди по один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. Вижив лиши один Іван Добробут – він був онуком діда Савки. Петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: "Готові на будь-який огонь!".
Объяснение: