Написать мини сочинение на тему "приход весны" в. а. жуковский. план: общее впечатление от стихотворения - зрительные, слуховые образы их создания -настроение стихотворения, лирического героя - ваши мысли и чувства
1. Это озеро не отыщешь на карте. 2. Совсем скучное житьё началось у Васютки. 3. Васютка проснулся поздно. 4. Весело насвистывая, шёл он по тайге, следил за пометами на деревьях и думал отом, что. наверное, всякая теежная дорога начинается с затесей. 5. В лесу сделалось совсем тихо. 6. Занятый хлопотами, васютка не так остро чувствовал одиночество. 7. Впереди берег... Вода! 8. В полдень васютка поднял с реки табун гусей, ударил по ним картечью и выбил двух. 9. Пароход всё приближался и приближался. 10. ..И вот Васютка дома!
Справжнє ім'я чудового американського новеліста О. Генрі — Вільям Сідней Портер.
Письменника називають співцем долі маленької людини. У його творах немає визначних подій, його персонажі не є видатними особистостями або людьми, здатними на подвиг. Його герої — це звичайні люди, що діють у звичайних обставинах, з маленькими радощами та великим сумом. Вони добрі, але часто безпорадні в жорстокому світі, проте постійно намагаються хоч трішечки змінити своє сіре життя, зробити його кращим.
Великою увагою до маленької людини відзначається і новела «Останній листок». О. Генрі знайомить нас одразу з трьома непримітними людьми: двома художницями-початківцями Джонсі і Сью та старим художником-невдахою Берманом. Джонсі тяжко захворіла і вирішила, що помре, коли відлетить останній листок плюща за вікном. З кожним днем ставало все менше листків, з кожним днем наближалася до дівчини смерть. її подруга Сью про все розповіла Берману, і той, що все життя мріяв написати шедевр, здійснює свою заповітну мрію: малює листок плюща та чіпляє його на гілку. Це він робив у сильну негоду, тому застудився й помер. А Джонсі, яка думала, що відлетів останній листок, наблизивши до неї смерть, раптом побачила, що він все ще тримається. У дівчини прокинулася жага до життя, вона повірила в те, що одужає. І одужала завдяки шедевру старого Бермана. Так, цей невеличкий листок — справжній шедевр. Не з художньої точки зору, ні. У нього була вкладена любов до людини, віра в її сили, бажання добра. І людяність перемогла.
О. Генрі показав героїв із доброю душею, змушуючи нас пильно придивлятися до кожної людини, вчитися бути гуманним до всього, що оточує.
1. Это озеро не отыщешь на карте.
2. Совсем скучное житьё началось у Васютки.
3. Васютка проснулся поздно.
4. Весело насвистывая, шёл он по тайге, следил за пометами на деревьях и думал отом, что. наверное, всякая теежная дорога начинается с затесей.
5. В лесу сделалось совсем тихо.
6. Занятый хлопотами, васютка не так остро чувствовал одиночество.
7. Впереди берег... Вода!
8. В полдень васютка поднял с реки табун гусей, ударил по ним картечью и выбил двух.
9. Пароход всё приближался и приближался.
10. ..И вот Васютка дома!
Справжнє ім'я чудового американського новеліста О. Генрі — Вільям Сідней Портер.
Письменника називають співцем долі маленької людини. У його творах немає визначних подій, його персонажі не є видатними особистостями або людьми, здатними на подвиг. Його герої — це звичайні люди, що діють у звичайних обставинах, з маленькими радощами та великим сумом. Вони добрі, але часто безпорадні в жорстокому світі, проте постійно намагаються хоч трішечки змінити своє сіре життя, зробити його кращим.
Великою увагою до маленької людини відзначається і новела «Останній листок». О. Генрі знайомить нас одразу з трьома непримітними людьми: двома художницями-початківцями Джонсі і Сью та старим художником-невдахою Берманом. Джонсі тяжко захворіла і вирішила, що помре, коли відлетить останній листок плюща за вікном. З кожним днем ставало все менше листків, з кожним днем наближалася до дівчини смерть. її подруга Сью про все розповіла Берману, і той, що все життя мріяв написати шедевр, здійснює свою заповітну мрію: малює листок плюща та чіпляє його на гілку. Це він робив у сильну негоду, тому застудився й помер. А Джонсі, яка думала, що відлетів останній листок, наблизивши до неї смерть, раптом побачила, що він все ще тримається. У дівчини прокинулася жага до життя, вона повірила в те, що одужає. І одужала завдяки шедевру старого Бермана. Так, цей невеличкий листок — справжній шедевр. Не з художньої точки зору, ні. У нього була вкладена любов до людини, віра в її сили, бажання добра. І людяність перемогла.
О. Генрі показав героїв із доброю душею, змушуючи нас пильно придивлятися до кожної людини, вчитися бути гуманним до всього, що оточує.