Если честно, даже не очень понятно, что имеется в виду. Если говорить об исторических событиях, которые так или иначе отразились в романе, то стоит указать на падение одних дворянских родов и возвышение других при Екатерине Второй, то есть речь идет о правлении Екатерины, "золотом веке русского дворянства". "Золотым" он был не для всех, а вот для Троекурова - наверняка. Его интересы и психологические особенности близки к тем, что были весьма свойственны "вельможам в случае": внимание лишь к материальному, обжорство, пьянство, признание богатства высшим благом, презрение к окружающим и прочее. В начале романа есть невнятные намеки на эпоху Екатерины. Затем, вероятно, можно обратить внимание на собственно бунт Дубровского. Такие случаи бывали, да и в основе романа лежит реальная история дворянина Островского, который стал разбойником, будучи лишен крова. Хотя вся событийная канва придумана Пушкиным и отчасти заимствована и переработана, но заимствована не из истории, а из европейской литературы. Очевидно стремление перенести занимательный роман на русскую почву. однако бунт благородного человека в какой-то мере можно считать отражением восстания декабристов. Дубровский ищет справедливости, как и лучшие представители дворянства того времени, и готов к бунту определенно в большей степени, нежели крестьяне. В то же время, он решает личные проблемы, не затрагивая политических. Из крестьян можно выделить Архипа и говорить о том, что он мог бы повести за собой крестьян на бунт, но надо обратить внимание, что он выступает на стороне барина, а не против него, так что связь с крестьянскими войнами, которых много было в 18 веке, не особенно видна.
Стаж работы 19 лет, высшая квалификационная категория
Твір-роздум:" Чому собаче серце вважають шедевром булгаківської сатири"
Свою повість «Собаче серце» Михайло Булгаков так і не побачив надрукованою. До друку її допустили лише в 1987, через 62 роки після написання, але саме завдяки цьому вона залишилась не спаплюженою псевдо-критиками, котрі не знали жалю до всього того, що брало під сумнів методи радянської побудови суспільства . Це була остання сатирична повість автора.
В основі твору лежить неймовірний випадок перетворення собаки в людину. Це сталося в результаті експерименту медика-науковця Преображенського: він пересадив собаці залози внутрішньої секреції
алкоголіка і злодія Клима Чугункіна. Результат експерименту дивовижний – собака поступово перетворюється на людину (Поліграфа Поліграфовича Шарікова). Але в нього залишаються деякі собачі навики (ненависть до котів) та дурні звички Клима Чугункіна.
Преображенський разом з доктором Борменталем намагаються його перевиховати, але всі заходи не дають необхідних результатів. Шаріков лише нахабніє і створює нові проблеми. Професору не залишається іншого виходу, крім повернути його до собачого стану.
В особі Шарікова Булгаков втілив картину суспільного укладу 20-х років. Абсурдний науковий експеримент
допомагає яскраво висвітлити абсурдність тогочасного суспільства. Шаріков, котрий являється своєрідним продовженням шахрая Чугункіна, стає цілком підходящим для тогочасної радянської влади. Восьмикімнатна квартира науковця розглядається як посягання на волю, на зборах «жилтоваришів», замість вирішення побутових проблем, хором співають пісні, а загальна бідність рахується, як початок нової ери.
Отож, основною проблемою повісті Булгакова стало людське суспільство в складну перехідну епоху. Автор наголошує, що все залежить від звичайної людини: від її моральності, вибору, та від того, яке в неї серце.
Если честно, даже не очень понятно, что имеется в виду. Если говорить об исторических событиях, которые так или иначе отразились в романе, то стоит указать на падение одних дворянских родов и возвышение других при Екатерине Второй, то есть речь идет о правлении Екатерины, "золотом веке русского дворянства". "Золотым" он был не для всех, а вот для Троекурова - наверняка. Его интересы и психологические особенности близки к тем, что были весьма свойственны "вельможам в случае": внимание лишь к материальному, обжорство, пьянство, признание богатства высшим благом, презрение к окружающим и прочее. В начале романа есть невнятные намеки на эпоху Екатерины. Затем, вероятно, можно обратить внимание на собственно бунт Дубровского. Такие случаи бывали, да и в основе романа лежит реальная история дворянина Островского, который стал разбойником, будучи лишен крова. Хотя вся событийная канва придумана Пушкиным и отчасти заимствована и переработана, но заимствована не из истории, а из европейской литературы. Очевидно стремление перенести занимательный роман на русскую почву. однако бунт благородного человека в какой-то мере можно считать отражением восстания декабристов. Дубровский ищет справедливости, как и лучшие представители дворянства того времени, и готов к бунту определенно в большей степени, нежели крестьяне. В то же время, он решает личные проблемы, не затрагивая политических. Из крестьян можно выделить Архипа и говорить о том, что он мог бы повести за собой крестьян на бунт, но надо обратить внимание, что он выступает на стороне барина, а не против него, так что связь с крестьянскими войнами, которых много было в 18 веке, не особенно видна.
Стаж работы 19 лет, высшая квалификационная категория
Объяснение:
Твір-роздум:" Чому собаче серце вважають шедевром булгаківської сатири"
Свою повість «Собаче серце» Михайло Булгаков так і не побачив надрукованою. До друку її допустили лише в 1987, через 62 роки після написання, але саме завдяки цьому вона залишилась не спаплюженою псевдо-критиками, котрі не знали жалю до всього того, що брало під сумнів методи радянської побудови суспільства . Це була остання сатирична повість автора.
В основі твору лежить неймовірний випадок перетворення собаки в людину. Це сталося в результаті експерименту медика-науковця Преображенського: він пересадив собаці залози внутрішньої секреції
алкоголіка і злодія Клима Чугункіна. Результат експерименту дивовижний – собака поступово перетворюється на людину (Поліграфа Поліграфовича Шарікова). Але в нього залишаються деякі собачі навики (ненависть до котів) та дурні звички Клима Чугункіна.
Преображенський разом з доктором Борменталем намагаються його перевиховати, але всі заходи не дають необхідних результатів. Шаріков лише нахабніє і створює нові проблеми. Професору не залишається іншого виходу, крім повернути його до собачого стану.
В особі Шарікова Булгаков втілив картину суспільного укладу 20-х років. Абсурдний науковий експеримент
допомагає яскраво висвітлити абсурдність тогочасного суспільства. Шаріков, котрий являється своєрідним продовженням шахрая Чугункіна, стає цілком підходящим для тогочасної радянської влади. Восьмикімнатна квартира науковця розглядається як посягання на волю, на зборах «жилтоваришів», замість вирішення побутових проблем, хором співають пісні, а загальна бідність рахується, як початок нової ери.
Отож, основною проблемою повісті Булгакова стало людське суспільство в складну перехідну епоху. Автор наголошує, що все залежить від звичайної людини: від її моральності, вибору, та від того, яке в неї серце.