объяснение: “майстер корабля” — перший роман ю. яновського, автобіографічний. твір, “легкий і життєжадібний”, написаний на одному подиху: письменник розпочав роботу 27 листопада 1927 року в одесі, а закінчив у харкові, куди невдовзі переїхав.
роман побудований у пісенній формі. а оскільки пісня — один із найлаконічніших художніх жанрів, то в романі опущено так звані воєнні будні, завдяки чому досягнуто стислості й ліризму в художньому осмисленні теми.
в пісенному зачині автор називає друзів — «чотири паростки міцного дуба» (тобто сини великого народу). вони різні, але об'єднані спільною метою — захистити країну.
письменник романтизує подвиги друзів, показує військову звитягу, козацьку відвагу та надзвичайну силу. роман складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі.
тема роману «майстер корабля» — море й кіномистецтво — виконана в сміливому неоромантичному ключі, значно розширювала ідейно-проблемні й стилістичні обрії української прози.
ідея: перед читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчогожиття людини, за яким стоїть великий узагальнюючий сенс, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.
окрім усього, «майстром корабля» письменник демонстрував нову форму, у якій домінував раціоналістичний стрижень, поетика умовного моделювання.
появою роману "майстер корабля" ю. яновський утвердив себе як справжній письменник — мрійник, який ніколи не забував про красу звичайної людської душі.
Интересно порой задуматься и представить себе, какую тайну хранит лес...Ведь у него своя жизнь, жизнь которая никак не зависит от людей, и вовсе не нуждается в людях. Есть у леса и своя уникальная тайна. Тайна, которую знает каждый житель леса, знает и надежно хранит, как самый преданный друг.
Нужно отметить, что тайна эта никогда не будет полностью разгадана человеком. Все дело в том, что попадая в лес понимаешь, что человек всего лишь часть этого большого мира. Идешь себе по лесным тропинкам, а вокруг разные деревья, каждое из которых имеет свою тайну. У кого-то мох растет внизу, у кого вверху, у каких-то деревьев есть дупло, в котором кто-то живет, а у других деревьев они совсем пустые и необжитые. На одной лесной поляне растут ягоды, на другой грибы, а на третьей вообще ничего не растет. Вот в этом и есть тайны леса, только нужно отчетливо понимать, что ни в коем случае нельзя вторгаться и тем более нарушать эти тайны.
Влезая в жизнь леса человек может просто погубить его, и таких случаев к сожалению не мало, поэтому нужно беречь всё то, что дает нам природа, беречь её дары и бережно относиться к окружающей нас среде.
Кстати нужно отметить, что порой кажется, что нет ничего уникального и неповторимого в том или ином создании природы, но это опять же не так, ведь всё, что есть на этом свете, является созданием природы. И мы, люди, как часть, которую создала природа, должны беречь всё окружающее нас, ведь это такие же природные создания.
В заключении хотелось бы сказать, что своя тайна может быть у каждого, в том числе и у леса, ведь он тоже живой, только не стоит считать себя выше и уничтожать чужые тайны, тайны которые хранятся годами, тысячелетиями и так далее.
ответ:
объяснение: “майстер корабля” — перший роман ю. яновського, автобіографічний. твір, “легкий і життєжадібний”, написаний на одному подиху: письменник розпочав роботу 27 листопада 1927 року в одесі, а закінчив у харкові, куди невдовзі переїхав.
роман побудований у пісенній формі. а оскільки пісня — один із найлаконічніших художніх жанрів, то в романі опущено так звані воєнні будні, завдяки чому досягнуто стислості й ліризму в художньому осмисленні теми.
в пісенному зачині автор називає друзів — «чотири паростки міцного дуба» (тобто сини великого народу). вони різні, але об'єднані спільною метою — захистити країну.
письменник романтизує подвиги друзів, показує військову звитягу, козацьку відвагу та надзвичайну силу. роман складається із семи окремих розділів — новел, що також стало новаторством в українській літературі.
тема роману «майстер корабля» — море й кіномистецтво — виконана в сміливому неоромантичному ключі, значно розширювала ідейно-проблемні й стилістичні обрії української прози.
ідея: перед читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчогожиття людини, за яким стоїть великий узагальнюючий сенс, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.
окрім усього, «майстром корабля» письменник демонстрував нову форму, у якій домінував раціоналістичний стрижень, поетика умовного моделювання.
появою роману "майстер корабля" ю. яновський утвердив себе як справжній письменник — мрійник, який ніколи не забував про красу звичайної людської душі.
Нужно отметить, что тайна эта никогда не будет полностью разгадана человеком. Все дело в том, что попадая в лес понимаешь, что человек всего лишь часть этого большого мира. Идешь себе по лесным тропинкам, а вокруг разные деревья, каждое из которых имеет свою тайну. У кого-то мох растет внизу, у кого вверху, у каких-то деревьев есть дупло, в котором кто-то живет, а у других деревьев они совсем пустые и необжитые. На одной лесной поляне растут ягоды, на другой грибы, а на третьей вообще ничего не растет. Вот в этом и есть тайны леса, только нужно отчетливо понимать, что ни в коем случае нельзя вторгаться и тем более нарушать эти тайны.
Влезая в жизнь леса человек может просто погубить его, и таких случаев к сожалению не мало, поэтому нужно беречь всё то, что дает нам природа, беречь её дары и бережно относиться к окружающей нас среде.
Кстати нужно отметить, что порой кажется, что нет ничего уникального и неповторимого в том или ином создании природы, но это опять же не так, ведь всё, что есть на этом свете, является созданием природы. И мы, люди, как часть, которую создала природа, должны беречь всё окружающее нас, ведь это такие же природные создания.
В заключении хотелось бы сказать, что своя тайна может быть у каждого, в том числе и у леса, ведь он тоже живой, только не стоит считать себя выше и уничтожать чужые тайны, тайны которые хранятся годами, тысячелетиями и так далее.