Написать сочинение по плану.I. Алеша Пешков - центральный герой повести А. М. Горького «Детство». II. Суровая школа жизни Алеши. 1. Дом «взаимной вражды всех со всеми». 2. Чужой среди «неумного племени». 3. Протест Алеши против «свинцовых мерзостей русской жизни». 4. Что дала Алеше дружба с Цыганком. 5. Друг на всю жизнь - бабушка. 6. Роль квартиранта Хорошее Дело в духовном созревании Алеши. 7. «Крепкая сила для трудной жизни». III. Что мне нравится в Алеше.

по сказке а. погорельского

« черная курица или подземные жители»

1. мужской пансион находился :

а) на исаакиевской площади;

б) на васильевском острове;

в) у адмиралтейства.

2.что делал алеша по воскресеньям и по праздникам:

а) гулял; б) рисовал; в) читал.

3).любимая курочка алеша была:

а) пушистая белая; б) черная хохлатая; в) пестрая.

4. чтобы кухарка не зарезала чернушку, алеша дал ей:

а) империал; б) жемчужину; в) драгоценный камень.

5. пройдя через сени, алеша с чернушкой оказались:

а) в саду; б) в комнатах старушек голландок; в) в зале с нарядными стенами.

Зовнішність івана сили: «двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення іван сила не квапився. його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. » іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування. івана у столиці вражало все, а найперше — рух. усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. зовсім не так, як у горах, де можна запросто прилягти на травичці й спостерігати, як повільно пливуть хмари. бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи. упертість «та іван був упертий від народження. а тому мучився, але їв, як і доктор. брякусу це .» брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. попри грошову винагороду, яку сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. до обіду іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. зневага до алкоголю: в івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. і взагалі, вів здоровий спосіб життя. віра в бога: «між тим іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «боже, ! » загибель брякуса сильно вплинула на верховинця. він до всього збайдужів, навіть втратив апетит. в івана аж потемніло в очах. хоч і не мав з маруською нічого, але вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився. іван згадав її карі , рівненький носик, і губки, чорну косу до пояса — і всередині аж защеміло. а які вона готувала вареники! іван провів вуйка до потяга, передавши грошей батькам: «хай мама зготують галушок зі шкварками для всієї вулиці». зажурений, повертався він до цирку. наполегливість, цілеспрямованість: він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. бо одне діло — гнути залізо, а зовсім інше — перемагати таких же силачів, як і сам. іван з легкістю виконував свої номери: «залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання каменюки на грудях, «зуби мамонта», «залізний ніс». насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. шокована публіка не шкодувала долонь. після того злощасного поєдинку в лондоні у нього був кепський настрій. він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася. іван замкнувся в собі і навіть зі своїми колегами став неговірким. іван сила тепер виступав у римському шоломі з пишним пір’ям, аби про всяк випадок убезпечити себе від випадкового удару в травмоване місце. іван, як завжди, добре наївся, зробив силову гімнастику, погрався з мавпочкою, послухав поради міхи, попригортав до грудей мілку (два підходи по двадцять разів) і вирушив на ринг.