А. С. Пушкин в своей повести "Дубровский" постарался изобразить типичных персонажей, свойственных нашему народу. В ней, как и обычно противопоставляются разные по своей природе характеры. Так, мы видим мужественного и храброго Владимира Дубровского, который готов самоотверженно броситься на защиту того, кто нуждается. На фоне него автор нам показывает Троекурова, наполненного желчью мести и ненависти, безжалостности и грубости. Этот герой является противоположностью Владимира Дубровского. Эти два характера исконно присущи нашему народу, ведь у нас всегда есть подлецы, не имеющие нравственности и герои, которые не позволяют им исполнять свои бесстыжие планы и мешать другим мирно сосуществовать. Еще одним не мало важным персонажем повести является Егоровна, няня Владимира Дубровского. Она с самого маленького возраста вкладывала в него столько любви и ласки, что сыграла в его становлении не малую роль. Няня показывала, как можно быть преданным и самоотверженным человеком. Она хотела видеть мальчика настоящим мужчиной, не лишенным чувства заботы об окружающих. Можно сказать, что именно Егоровна воспитала в нем те важные качества, которые мы и ценим. Няня пишет письма своему «соколику ясному», в которых излагает о происходящих в Кистеневке. Она с особой любовью встречает его из поездки и ругает Степку, который «горланя песни» мешает спать барину. Помимо главных персонажей в повести присутствуют второстепенные, но не мало важные герои. Среди них кузнец Архип, который имел достаточно сострадания и жалости и приютил бедную кошку. Также мы видим и других героев, таких как Маша, Антон. Все они играют особые роли и обеспечивают прочтение особых оттенков человеческих чувств, которые так важно было передать Пушкину в своей повести. События, раскрытые в "Дубровском", постепенно раскрывают нам сущность каждого героя и дать оценку их поступкам. Дворовые служащие очень любят своих хозяев и верно им служат. Когда они узнают о том, что их хотят отдать Троекурову, они бунтуют: «Прикажи, сударь, с судом управимся... Умрем, а не выдадим». Ведь крепостные у него страдали от грубого отношения хозяина, от его бессовестности и жестокости. Но они предали свою собственную сущность и научились себя так же вести по отношению к другим, как и их хозяин. Повесть показать нам множество важных противостояний добра и зла. Она призвана порождать глубокие мысли в сознании человека.
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua