1)Об итог жизни , исповедоваться в конце своей жизни
2)каждому из нас суждено когда то придти к заветной черте.
3)Однако сам он отмечает, что не совершил ничего выдающегося, но также не делал ничего такого, за что ему должно быть стыдно. Он не сожалеет о о прожитом. Он считает, что пришел в этот мир случайно. «Ничего, что по случаю я здесь побывал и отметился галочкой»
Осознание близкого конца жизненного пути дарит автору не тревогу и страх, а спокойствие и умиротворение.
4)Он пытается понять оставил ли он, в этой жизни, что-то от себя.А. Т. Твардовский в конце произведения говорит сам себе,что все таки он поставил какую-то галочку своего существования, он понимает, что свою жизнь он прожил не зря
5) Унылое и печальное , но оно не нагоняет тоску на читателя.
Если считаете ответ идеальным. Поставьте Галочку лучший ответ
Україна — «тихі води, ясні зорі» — завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна — Польщі.
Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули до об’єднання, до збереження української державності. Довгий час це не вдавалося. І П. Куліш перший у літературі торкнувся теми козацьких часів, коли герої перенесли центр творчих зусиль із зовнішньої боротьби (політичної, релігійної, національної) на внутрішню боротьбу в Україні. Це дало можливість у новому світлі побачити природу козацьких війн і головні причини національного розбрату, національної трагедії.
У романі «Чорна рада» ми бачимо представників різних поглядів на соборність та незалежність України. В образі Сомка, наприклад, автор відобразив свій ідеал гетьмана, освіченого, талановитого, розумного, здатного сильною рукою об’єднати всі землі України в самостійну державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на думку героя, потрібно було утвердити старшинське панування, тримати в покорі голоту, встановити міжкласовий мир, піднести культуру й освіту. Але влада так до рук не дається. Для цього потрібні і хитрість, і дипломатія, і особливо — вміння згуртувати навколо себе однодумців (а Сомка зрадили три його полковники, у яких він був упевнений), а також подумати про полегшення становища трудового народу, встановлення хоч якихось елементів соціальної справедливості. Цього всього не було, на жаль, у славного наказного гетьмана, і він програв, поплатившись життям за ідею.
1)Об итог жизни , исповедоваться в конце своей жизни
2)каждому из нас суждено когда то придти к заветной черте.
3)Однако сам он отмечает, что не совершил ничего выдающегося, но также не делал ничего такого, за что ему должно быть стыдно. Он не сожалеет о о прожитом. Он считает, что пришел в этот мир случайно. «Ничего, что по случаю я здесь побывал и отметился галочкой»
Осознание близкого конца жизненного пути дарит автору не тревогу и страх, а спокойствие и умиротворение.
4)Он пытается понять оставил ли он, в этой жизни, что-то от себя.А. Т. Твардовский в конце произведения говорит сам себе,что все таки он поставил какую-то галочку своего существования, он понимает, что свою жизнь он прожил не зря
5) Унылое и печальное , но оно не нагоняет тоску на читателя.
Если считаете ответ идеальным. Поставьте Галочку лучший ответ
Відповідь:
Україна — «тихі води, ясні зорі» — завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна — Польщі.
Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули до об’єднання, до збереження української державності. Довгий час це не вдавалося. І П. Куліш перший у літературі торкнувся теми козацьких часів, коли герої перенесли центр творчих зусиль із зовнішньої боротьби (політичної, релігійної, національної) на внутрішню боротьбу в Україні. Це дало можливість у новому світлі побачити природу козацьких війн і головні причини національного розбрату, національної трагедії.
У романі «Чорна рада» ми бачимо представників різних поглядів на соборність та незалежність України. В образі Сомка, наприклад, автор відобразив свій ідеал гетьмана, освіченого, талановитого, розумного, здатного сильною рукою об’єднати всі землі України в самостійну державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на думку героя, потрібно було утвердити старшинське панування, тримати в покорі голоту, встановити міжкласовий мир, піднести культуру й освіту. Але влада так до рук не дається. Для цього потрібні і хитрість, і дипломатія, і особливо — вміння згуртувати навколо себе однодумців (а Сомка зрадили три його полковники, у яких він був упевнений), а також подумати про полегшення становища трудового народу, встановлення хоч якихось елементів соціальної справедливості. Цього всього не було, на жаль, у славного наказного гетьмана, і він програв, поплатившись життям за ідею.