Одним из наиболее интересных произведений Н. С Лескова является сказ "Левша" или "Сказ о тульском косом левше и о стальной блохе". За завесой иронии, даже некоторой нереальности описываемых событий писатель скрывает множество вопросов. Самой главной проблемой, поставленной Лесковым, является проблема невостребонности русских талантов.
Левша-неказистый мужичок. Был одет, как нищий. Он не боится идти к государю, так как уверен в своей правоте. В своём произведение Лесков успешно синтезировал множество трагических и комических черт, ярко и точно выразив в нём горе и радость.
Андрій і Остап – кровні брати, які виросли в однакових умовах, з однаковим вихованням, але абсолютні різні за принципами життя. Остап – ідеальний боєць і вірний товариш, що володіє жорстким і зразковим характером для свого брата. Остап поклоняється і шанує тільки традиції батька і діда, тому він суворий, але дуже справедливий. Для нього товариші, батько, друзі – були понад усе. Він разюче слухняно приймає Запорізький побут, принципи і манери його товаришів.
Остап дивно в усьому схожий зі своїм батьком. Його малоістотно хвилює миролюбна життя він безтурботно може залишити все і піти на битви. Єдине що зачіпає його душу, і серце – це дорогоцінні сльози його матінки. Андрій досконала протилежність Остапа.
Андрій м’якший, розумний, що дозволяє йому пройти мимо всяких покарань. Він також був відважний, як і Остап, а й вистачало місце зовсім іншим почуттям. З самого дитинства Андрію потрібна була любов, тому йому було набагато простіше бути миролюбним, і не битися в боях, як це робив Остап. Саме почуття любові підштовхує Андрія стати суворим воїном в бою і перейти на сторону ворогів. Лише любов до полячці, штовхнула його відвернуться від традицій, від товаришів і від Вітчизни. Він починається битися за те, що стало його, а не за те, що він отримав за традиціями.
Два брата, два абсолютно протилежних образів показав Н.В Гоголь у своєму творі. Не можна не помітити мужність і безстрашність Остапа, але і не пройти повз сильної і всепоглинаючий кохання Андрія. Немислимо сказати, що один з них поганий, а інший хороший, у кожного була своя доля, де один помирає від рук ворога, а інший – від руки батька.
На прикладі сім’ї Тараса, Микола Васильович Гоголь показав характер і звичаї сім’ї в богатирські часи. Розповів про героїчних подвигів козаків, які захищають свою сім’я, честь і гідність. Також Гоголь показав всі переживання і почуття справжнього козацького отамана – Тараса.
Объяснение:
Одним из наиболее интересных произведений Н. С Лескова является сказ "Левша" или "Сказ о тульском косом левше и о стальной блохе". За завесой иронии, даже некоторой нереальности описываемых событий писатель скрывает множество вопросов. Самой главной проблемой, поставленной Лесковым, является проблема невостребонности русских талантов.
Левша-неказистый мужичок. Был одет, как нищий. Он не боится идти к государю, так как уверен в своей правоте. В своём произведение Лесков успешно синтезировал множество трагических и комических черт, ярко и точно выразив в нём горе и радость.
Андрій і Остап – кровні брати, які виросли в однакових умовах, з однаковим вихованням, але абсолютні різні за принципами життя. Остап – ідеальний боєць і вірний товариш, що володіє жорстким і зразковим характером для свого брата. Остап поклоняється і шанує тільки традиції батька і діда, тому він суворий, але дуже справедливий. Для нього товариші, батько, друзі – були понад усе. Він разюче слухняно приймає Запорізький побут, принципи і манери його товаришів.
Остап дивно в усьому схожий зі своїм батьком. Його малоістотно хвилює миролюбна життя він безтурботно може залишити все і піти на битви. Єдине що зачіпає його душу, і серце – це дорогоцінні сльози його матінки. Андрій досконала протилежність Остапа.
Андрій м’якший, розумний, що дозволяє йому пройти мимо всяких покарань. Він також був відважний, як і Остап, а й вистачало місце зовсім іншим почуттям. З самого дитинства Андрію потрібна була любов, тому йому було набагато простіше бути миролюбним, і не битися в боях, як це робив Остап. Саме почуття любові підштовхує Андрія стати суворим воїном в бою і перейти на сторону ворогів. Лише любов до полячці, штовхнула його відвернуться від традицій, від товаришів і від Вітчизни. Він починається битися за те, що стало його, а не за те, що він отримав за традиціями.
Два брата, два абсолютно протилежних образів показав Н.В Гоголь у своєму творі. Не можна не помітити мужність і безстрашність Остапа, але і не пройти повз сильної і всепоглинаючий кохання Андрія. Немислимо сказати, що один з них поганий, а інший хороший, у кожного була своя доля, де один помирає від рук ворога, а інший – від руки батька.
На прикладі сім’ї Тараса, Микола Васильович Гоголь показав характер і звичаї сім’ї в богатирські часи. Розповів про героїчних подвигів козаків, які захищають свою сім’я, честь і гідність. Також Гоголь показав всі переживання і почуття справжнього козацького отамана – Тараса.