ответ: Сочинение по роману И. А. Гончарову «Обломов»
Мое отношение к Обломову.
Главный герой романа Гончарова – Илья Ильич Обломов. Это человек «лет тридцати двух-трех от роду, среднего роста, приятной наружности, с темно-серыми глазами». Он, «дворянин родом, коллежский секретарь чином, безвыездно живет двенадцатый год в Петербурге».
Обломов вызывает во мне чувства изумления, а также презрение и жалости. Он поражает своей фантастической ленью. Где это видано – валяться целый день на диване, не вставая, и не испытывать от этого никаких удобств. Он говорит, что не нашел себе занятие по душе. Такого занятия, на которое можно потратить свою жизнь. Ерунда! Если бы он хотел найти, то непременно бы сделал бы это. Но Обломов не проявил упорства и поэтому, желая себя оправдать, говорил Штольцу, что в его жизни не было огня, что она началась с погасания. Просто он не хотел зажечь в себе этот огонь, бессознательно оберегал от этого свою душу. В ней только временами вспыхивали искры, чтобы тут же погаснуть вновь.
Джордж Гордон Байрон – уособлення романтизму не лише у творчості, а й в особистому житті. Усе своє життя він був в одній і тій самій ситуації, яка ніби підказувала тему його творчості,- зневажена, закута сила, понівечена краса, самотність серед людей, навіть близьких і рідних. Байрон був дуже гарним, але кульгавим від народження, мати дуже любила його, але мучила своєю любов’ю.
Рід письменника був давній, пов’язаний ще з англійськими і шотландськими королями, але маєток і титул Байрони отримали лише в XVI столітті, а в XVII cтолітті англійська
буржуазна революція призвела до занепаду роду. Усе це сформувало особистість поета і теми його творчості.
Перша поетична збірка викликала гострі критичні зауваження сучасників. Байрону дорікали, що його вірші схожі на багато інших. Але відповідь молодого поета на цю критику представила справжнього Байрона, суперечливого, гордого, самотнього, щирого і пристрасного.
ответ: Сочинение по роману И. А. Гончарову «Обломов»
Мое отношение к Обломову.
Главный герой романа Гончарова – Илья Ильич Обломов. Это человек «лет тридцати двух-трех от роду, среднего роста, приятной наружности, с темно-серыми глазами». Он, «дворянин родом, коллежский секретарь чином, безвыездно живет двенадцатый год в Петербурге».
Обломов вызывает во мне чувства изумления, а также презрение и жалости. Он поражает своей фантастической ленью. Где это видано – валяться целый день на диване, не вставая, и не испытывать от этого никаких удобств. Он говорит, что не нашел себе занятие по душе. Такого занятия, на которое можно потратить свою жизнь. Ерунда! Если бы он хотел найти, то непременно бы сделал бы это. Но Обломов не проявил упорства и поэтому, желая себя оправдать, говорил Штольцу, что в его жизни не было огня, что она началась с погасания. Просто он не хотел зажечь в себе этот огонь, бессознательно оберегал от этого свою душу. В ней только временами вспыхивали искры, чтобы тут же погаснуть вновь.
Объяснение:
Объяснение:
Джордж Гордон Байрон – уособлення романтизму не лише у творчості, а й в особистому житті. Усе своє життя він був в одній і тій самій ситуації, яка ніби підказувала тему його творчості,- зневажена, закута сила, понівечена краса, самотність серед людей, навіть близьких і рідних. Байрон був дуже гарним, але кульгавим від народження, мати дуже любила його, але мучила своєю любов’ю.
Рід письменника був давній, пов’язаний ще з англійськими і шотландськими королями, але маєток і титул Байрони отримали лише в XVI столітті, а в XVII cтолітті англійська
буржуазна революція призвела до занепаду роду. Усе це сформувало особистість поета і теми його творчості.
Перша поетична збірка викликала гострі критичні зауваження сучасників. Байрону дорікали, що його вірші схожі на багато інших. Але відповідь молодого поета на цю критику представила справжнього Байрона, суперечливого, гордого, самотнього, щирого і пристрасного.