2. Непонимание и нежелание понимать и сопереживать друг другу
3. Иона Потапов – главный герой рассказа Чехова "Тоска", извозчик, уже пожилой человек. Из рассказа мы узнаём, что у него нет жены и вообще, из всей родни у него осталась только внучка Анисья. Неделю назад у него скоропостижно умер сын, отец Анисьи. Иона, находясь в страшном горе, пытается заговорить с клиентами, которых возит, чтобы выговориться, а также с дворником и даже со своим коллегой извозчиком, но никто не хочет слушать его трагического рассказа о смерти сына.
Нестор-літописець – визначна людина для Київської Русі. Жив він на території сучасної України у 10-11 столітті. Точні роки його народження та смерті невідомі, бо достовірних пам’яток того часу залишилося не так вже і багато.
Основним напрямом його діяльності, як можна здогадатися, виходячи з ім’я – це написання літописів. Крім того, він відзначився у руській історії ще й як агіограф, тобто людина, що описувала житія святих.
Насправді, він був ченцем, тобто відмовився від радощів плоті для визволення власної душі. Нестор досяг великих чеснот
на поприщі монаха, але цього йому було мало. Основною ціллю для нього було – звільнитися від тілесних кайданів, щоб стати справді достойним служіння Богу.
Як би там не було, але книжна справа була для нього найважливішою. За його власним виразом, саме книги можуть навчити людину мудрості, та привести до покаяння. Читання книг Нестор зводив до розмови з Богом або його земними поплічниками – святими. Звісно, мова ішла саме про церковні книжки, і ні про що інше.
Освіту літописець мав гарну, і знався не лише на літературі та грецькій мові, що потрібні були йому для роботи, та ще був добрим богословом, себто
теологом, та мав неабиякі глибокі знання з історії. Все це робило його чи не найосвіченішою людиною того часу. Про рівень його знань можна судити з написаних їм життєписів та інших творів.
Тоска
1. Одиночество
2. Непонимание и нежелание понимать и сопереживать друг другу
3. Иона Потапов – главный герой рассказа Чехова "Тоска", извозчик, уже пожилой человек. Из рассказа мы узнаём, что у него нет жены и вообще, из всей родни у него осталась только внучка Анисья. Неделю назад у него скоропостижно умер сын, отец Анисьи. Иона, находясь в страшном горе, пытается заговорить с клиентами, которых возит, чтобы выговориться, а также с дворником и даже со своим коллегой извозчиком, но никто не хочет слушать его трагического рассказа о смерти сына.
4. Безысходность и пустота
Твір: Літописець Нестор
Нестор-літописець – визначна людина для Київської Русі. Жив він на території сучасної України у 10-11 столітті. Точні роки його народження та смерті невідомі, бо достовірних пам’яток того часу залишилося не так вже і багато.
Основним напрямом його діяльності, як можна здогадатися, виходячи з ім’я – це написання літописів. Крім того, він відзначився у руській історії ще й як агіограф, тобто людина, що описувала житія святих.
Насправді, він був ченцем, тобто відмовився від радощів плоті для визволення власної душі. Нестор досяг великих чеснот
на поприщі монаха, але цього йому було мало. Основною ціллю для нього було – звільнитися від тілесних кайданів, щоб стати справді достойним служіння Богу.
Як би там не було, але книжна справа була для нього найважливішою. За його власним виразом, саме книги можуть навчити людину мудрості, та привести до покаяння. Читання книг Нестор зводив до розмови з Богом або його земними поплічниками – святими. Звісно, мова ішла саме про церковні книжки, і ні про що інше.
Освіту літописець мав гарну, і знався не лише на літературі та грецькій мові, що потрібні були йому для роботи, та ще був добрим богословом, себто
теологом, та мав неабиякі глибокі знання з історії. Все це робило його чи не найосвіченішою людиною того часу. Про рівень його знань можна судити з написаних їм життєписів та інших творів.
Объяснение: