Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
1. 9 сентября 1828 г., Ясная Поляна, Тула, Российская Империя (Россия) 2. Императорский Казанский университет (специальность - восточная словесность) 3. "Детство", журнал "Современник" 4. 1863—1869 5. Роман-эпопея 6. Чехов, Некрасов, Тургенев, Анненков, Гончаров, Островский, Чернышевский, Герцен, Соллогуб, Лесков и Полонский, Бунин и Андреев, Короленко, Горький 7. Педагогический журнал "Ясная поляна" 8. Война и мир, Анна Каренина, Семейное счастье, Декабристы 9. За месяц до своей смерти Лев Толстой работал над третьим вариантом повести «Нет в мире виноватых», в 1910 были написаны статьи, рассказы "Ходынка", "Нечаянно", "Благодарная почва" 10. станция Астапово, Рязанская губерния, Российская империя
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
2. Императорский Казанский университет (специальность - восточная словесность)
3. "Детство", журнал "Современник"
4. 1863—1869
5. Роман-эпопея
6. Чехов, Некрасов, Тургенев, Анненков, Гончаров, Островский, Чернышевский, Герцен, Соллогуб, Лесков и Полонский, Бунин и Андреев, Короленко, Горький
7. Педагогический журнал "Ясная поляна"
8. Война и мир, Анна Каренина, Семейное счастье, Декабристы
9. За месяц до своей смерти Лев Толстой работал над третьим вариантом повести «Нет в мире виноватых», в 1910 были написаны статьи, рассказы "Ходынка", "Нечаянно", "Благодарная почва"
10. станция Астапово, Рязанская губерния, Российская империя