Напишите план текста ❗❤️(Альфред Бернхард Нобель (1833-1896), шведский изобретатель ,человек противоположность.Был сыном банкротом, но стал миллионером; ученый с любовью к литературе. Был веселым в компании, и часто грустным наедине. Никогда не имел семью, патриотичный сын своей родины, умер один на чужой земле. Он обнаружил новое взрывчатое вещество, динамит, чтобы улучшить мирное время но увидел, что оно используется как оружие войны. «Я не вижу, - сказал он однажды, - что я заслужил любую славу, и у меня нет к ней никакого вкуса», после его смерти его имя принесло славу и славу другим. Альфред приехал в Швецию в 1863 году и начал собственное исследование взрывчатых веществ в лаборатории своего отца. Он никогда не учился в школе, но когда ему исполнилось двадцать лет, он стал умелым химиком и отличным лингвистом, владеющий пятью языками. Как и его отец, Альфред Нобель был изобретателен, Создал более 80 компаний в 20 разных странах. . Главной задачей Нобеля никогда не было зарабатывать деньги или даже делать научные открытия. Он всегда искал смысл жизни, и с юности он серьезно интересовался литературой и философией. Его величайшим желанием было положить конец войнам, и он потратил много времени и денег, работая на это, до своей смерти в Италии в 1896 году. Его знаменитая воля, в которой он оставил деньги, чтобы предоставить призы за выдающиеся работы в области физики, химия, психология, медицина, литература и мир - это памятник его интересам и идеалам. Итак, человека, который чувствовал, что он должен был умереть при рождении, помнят и уважают еще долго после его смерти.)
Перемагають завзяті
Кімнатка на четвертому поверсі. Невеличке віконце. Склепінчаста стеля. Вузеньке ліжко. Груба сукняна ковдра. Міцно впирається в підлогу чотирма квадратними ніжками стіл із березових дощок. Два старенькі стільці. Під ліжком досить місця для його червоного сундучка.
Можна глянути у вікно. За тьмяними шибками чорний залізний дах сусіднього будинку. Закіптюжені димарі. Біля димарів вигинає спину чорний кіт. Ото б намалювати!
Квартирант щільно зачинив двері. З червоного сундучка повиймав малюнки, фарби. Розклав усе на столі, на підвіконні.
На столі свічка, але він її не засвічує. Лягає на вузеньке ліжко, яке вгинається під ним. Заплющує очі, але заснути не може. Надто багато вражень. Другий день він у столиці. Винайняв ось цю кімнатку.
Десь в іншому світі зосталося рідне містечко Чугуїв. Довкола нього степи, білі хати, темні вітряки, вишневі сади... Все наче одіснилося. До Петербурга він приїхав, щоб навчатися в Академії мистецтв.
До Академії його не прийняли.
За три дні прийшов познайомитись господар будинку, де він винаймав квартиру. Господар був архітектором.
— Ілля Юхимович, — назвався юнак і додав, — Рєпін.
Господар довго роздивлявся квартирантові малюнки. Тоді сказав рішуче:
— Ілля Юхимович! Ви перейшли Рубікон*. Повчіться в рисувальній школі. Обов'язково побувайте в Ермітажі. Навчання для вас тільки починається. В житті перемагають завзяті.
Объяснение:
Орієнтовний план переказу.
1. Кімнатка на четвертому поверсі.
2. Краєвиди за вікном.
3. Малюнки й фарби з сундучка.
4. Спогади про Україну.
5. До Академії його не прийняли.
6. Знайомство з господарем будинку.
7. Навчання тільки починається.