Напишите предложения из художественной с автором и названием произведения вот местоимения: некто, нечто, некоторый, несколько, кое-кто, кое-что, кто-нибудь
чарівною казкою дитинства здається нам повість м. стельмаха "гуси-лебеді ", неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. письменник в образі михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.
він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті "гуси-лебеді" душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника. красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід дем'ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, "щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами", з оспіваними явищами природи. відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. і вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. у повісті стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. все це мало величезний вплив на самовиховання м
рассказ и. с. тургенева «муму» описывает жизнь и нелегкую судьбу крепостного - герасима. человек этот был высок, наделен немалой силой и от рождения нем. он хорошо делал любую работу, и, как говорится, один стоил четверых. барыня ценила герасима, она взяла его к себе из деревни и сделала дворником. однако женщина эта имела скверный характер.
герасим полюбил девушку татьяну, которая работала прачкой, но барыня распорядилась выдать ее замуж за другого. эту новость герасим тяжело переживал, сидя в своей каморке. он вышел проводить молодоженов и подарил татьяне на прощанье красный платок, показав этим свое доброе к ней отношение и одновременно боль от расставания.
когда он возвращался к себе, то нашел маленького голодного щенка. несмотря на то, что барыня будет недовольна, он забрал его с собой. собаку он выходил и выкормил, она была единственной его отрадой. герасим назвал ее муму. долго прятал и выгуливал только ночью. добрая и ласковая собака беззаветно любила своего спасителя. но хозяйка, все же, узнала о ней и приказала дворнику утопить своего питомца.
честно говоря, я не смог сдержать слез, читая о том, как герой, не в силах ослушаться приказа, убивает свою собаку - единственного друга. прежде чем выполнить ужасный приказ он накормил ее, сам поел, а потом посадил в лодку и, привязав к шее собачонки камень, сбросил ее в воду. ему, безусловно, было нестерпимо жаль муму, но ослушаться приказа он не мог. после этого он вернулся к себе в деревню.
герасим был добр и чист душой, он заботился о слабых и защищал их. мне этот герой симпатичен, а когда я читал произведение, то искренне проникся к нему состраданием, ведь обстоятельства, в которые он был загнан, заставили его совершить страшный и тяжелый поступок, на который по собственной воле он ни за что бы не пошел. уверен, что воспоминания об этом остались с ним до конца жизни.
ответ:
чарівною казкою дитинства здається нам повість м. стельмаха "гуси-лебеді ", неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. письменник в образі михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.
він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті "гуси-лебеді" душі, які вона вклала у серце майбутнього письменника. красі і владі природи підкорені всі у повісті: і дід дем'ян, який навчає, що лебеді принесли на крилах весну і життя, що сонце скоро відімкне своїми золотими ключами землю; і мати, яка довіряє землі свої болі і радощі, прохаючи, щоб вона родила для всякого, а насіння в її вустах було святим словом; і люба, ця маленька лісова царівна, яка знає багато таємниць природи.
вся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, "щедрівок, які взимку виспівувалися під вікнами", з оспіваними явищами природи. відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції. і вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. у повісті стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. все це мало величезний вплив на самовиховання м
ответ:
рассказ и. с. тургенева «муму» описывает жизнь и нелегкую судьбу крепостного - герасима. человек этот был высок, наделен немалой силой и от рождения нем. он хорошо делал любую работу, и, как говорится, один стоил четверых. барыня ценила герасима, она взяла его к себе из деревни и сделала дворником. однако женщина эта имела скверный характер.
герасим полюбил девушку татьяну, которая работала прачкой, но барыня распорядилась выдать ее замуж за другого. эту новость герасим тяжело переживал, сидя в своей каморке. он вышел проводить молодоженов и подарил татьяне на прощанье красный платок, показав этим свое доброе к ней отношение и одновременно боль от расставания.
когда он возвращался к себе, то нашел маленького голодного щенка. несмотря на то, что барыня будет недовольна, он забрал его с собой. собаку он выходил и выкормил, она была единственной его отрадой. герасим назвал ее муму. долго прятал и выгуливал только ночью. добрая и ласковая собака беззаветно любила своего спасителя. но хозяйка, все же, узнала о ней и приказала дворнику утопить своего питомца.
честно говоря, я не смог сдержать слез, читая о том, как герой, не в силах ослушаться приказа, убивает свою собаку - единственного друга. прежде чем выполнить ужасный приказ он накормил ее, сам поел, а потом посадил в лодку и, привязав к шее собачонки камень, сбросил ее в воду. ему, безусловно, было нестерпимо жаль муму, но ослушаться приказа он не мог. после этого он вернулся к себе в деревню.
герасим был добр и чист душой, он заботился о слабых и защищал их. мне этот герой симпатичен, а когда я читал произведение, то искренне проникся к нему состраданием, ведь обстоятельства, в которые он был загнан, заставили его совершить страшный и тяжелый поступок, на который по собственной воле он ни за что бы не пошел. уверен, что воспоминания об этом остались с ним до конца жизни.