Иван Олександрович Хлестаков – дрібний чиновник низького рангу (колезький реєстратор, найнижчий чин в Табелі про ранги), прямує з Петербурга в Саратовську губернію до батька зі своїм слугою Осипом. Дорогою він зупиняється в невеликому повітовому містечку. Хлестаков програється в карти і залишається без грошей.
Чиновники цього містечка, які погрузли в хабарах і казнокрадстві, дізнаються новину про приїзд таємного ревізора. Всі починають стурбовано обговорювати цю новину, гадаючи, що ж послужило причиною для перевірки. Городничий Антон Антонович сприймає цю новину серйозно, згадавши, що вночі йому снилися бридкі щури. Городничий починає роздавати вказівки, щоб не осоромитися перед ревізором. Незабаром до них приєднується поштмейстер Шпекин, якому городничий наказує читати чужі листи, щоб впевнитися, що з міста не вийде непотрібна інформація. Хоча той і так з цікавості переглядав чужі листи, які проходили через нього, а цікаві листи міг взагалі залишити собі на згадку. Порядки в місті справді не підтримувалися. Судові працівники розвели гусей, звичайних людей у лікарнях не спішать лікувати… людина проста, якщо помре, то й помре. Міські поміщики Бобчинський і Добчинський, випадково дізнавшись про появу неплатника Хлестакова в готелі, вирішують, що це і є ревізор, і доповідають про нього городничому. Починається переполох. Всі чиновники й офіційні особи метушливо кидаються прикривати свої гріхи, Антон Антонович сам деякий час знаходиться в розгубленості, але швидко приходить до тями і розуміє, що потрібно самому йти на уклін до ревiзора.
В произведении А.С.Пушкина "Выстрел" рассказывается о чести и милосердии, проявленной офицером Сильвио по отношению к другому офицеру,вызвавшем его на дуэль.Сильвио отличался необычайной меткостью в стрельбе.Еще во времена его молодости он повздорил с молодым офицером,затем получил от него пощечину.На следующее утро состоялась дуэль.Офицер был явно беззаботен.Ему было все равно-умрет он или останется в живых-он был молод и глуп,ему было нечего терять.Офицер стрелял первым,и прострелил Сильвио фуражку.Однако Сильвио решил не стрелять тогда.С тех пор много лет. Когда Сильвио узнал,что офицер женится,он решил использовать тот выстрел,отомстить.Наконец он увидел страх в глазах своего давнего врага.Но Сильвио был вовсе не бездушным-он простил офицера.Сильвио был человеком честным,смелым и своенравным.
Иван Олександрович Хлестаков – дрібний чиновник низького рангу (колезький реєстратор, найнижчий чин в Табелі про ранги), прямує з Петербурга в Саратовську губернію до батька зі своїм слугою Осипом. Дорогою він зупиняється в невеликому повітовому містечку. Хлестаков програється в карти і залишається без грошей.
Чиновники цього містечка, які погрузли в хабарах і казнокрадстві, дізнаються новину про приїзд таємного ревізора. Всі починають стурбовано обговорювати цю новину, гадаючи, що ж послужило причиною для перевірки. Городничий Антон Антонович сприймає цю новину серйозно, згадавши, що вночі йому снилися бридкі щури. Городничий починає роздавати вказівки, щоб не осоромитися перед ревізором. Незабаром до них приєднується поштмейстер Шпекин, якому городничий наказує читати чужі листи, щоб впевнитися, що з міста не вийде непотрібна інформація. Хоча той і так з цікавості переглядав чужі листи, які проходили через нього, а цікаві листи міг взагалі залишити собі на згадку. Порядки в місті справді не підтримувалися. Судові працівники розвели гусей, звичайних людей у лікарнях не спішать лікувати… людина проста, якщо помре, то й помре. Міські поміщики Бобчинський і Добчинський, випадково дізнавшись про появу неплатника Хлестакова в готелі, вирішують, що це і є ревізор, і доповідають про нього городничому. Починається переполох. Всі чиновники й офіційні особи метушливо кидаються прикривати свої гріхи, Антон Антонович сам деякий час знаходиться в розгубленості, але швидко приходить до тями і розуміє, що потрібно самому йти на уклін до ревiзора.
⚽️(ЯКЩО ДОПОМІГ, ВІДЗНАЧ НАЙКРАЩА ВІДПОВІДЬ)⚽️