Конфлікт молодої людини та суспільства в романі Червоне і чорне - РОМАН XIX СТОЛІТТЯ
Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х р. XIX ст. Це складний і неординарний образ. Сорель — цілеспрямована людина, яка хоче досягти мети у будь-який б. Його трагедія полягає передовсім у неможливості реалізувати свої ідеали в тогочасному суспільстві. Жульєн не почувається своїм ані серед аристократів, ані серед буржуа, ані серед духівництва, ані, тим більше, серед селян.
Риси романтичного героя
Риси людини-реаліста
Незалежність, почуття власної гідності, бажання змінити долю, бажання боротися і досягати мети. Він — яскрава особистість, у ньому всього надміру: сили розуму, волі, мрійливості, цілеспрямованості.
Імпульсивний, здатний до непоміркованих романтичних учинків
Прагнення зробити кар’єру, яка дасть багатство й славу.
Опанування механізму зваблення жінок. Незадоволення званням гусарського поручика, яке виклопотав йому маркіз.
“Отже... роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене... її батько не може жити без неї, а вона — без мене”,— думає Сорель
Зображення соціального середовища у творі
У романі Стендаля “Червоне і чорне” висвітлено майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації.
Вища аристократія Парижа
Духівництво Безансона
Мешканці провінції (містечко Вер’єр)
Маркіз де Ла-Моль, його син Норбер, донька Матильда, відвідувачі їхнього салону; маркіз де Круазнуа, граф де Фервак, граф Альтаміра тощо
У романі представлені нова буржуазія (Вально), стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль), а також боротьба між єзуїтами та янсеністами.
Проблему отцов и детей можно назвать вечной. В повести А. Алексина «Безумная Евдокия» показаны взаимоотношения родителей и дочери Оли. . Слепая родительская любовь породила в Оле убеждение в своей исключительности. Нежелание понимать чувства и переживания близких людей, друзей приводит в конце концов к тяжелейшей болезни матери. Мать и отец не чаяли в ней души, восхищаясь ее талантом и и не заметили, как Оля постепенно превратилась в эгоистку, думающую только о себе, что впоследствии по ее вине привело к тяжелой болезни матери.Учительница Евдокия Васильевна была убеждена: самый большой талант в её учениках — талант доброты, желания прийти на в трудную минуту, и именно эти черты характера она воспитывала в них. Авторская позиция выражена не прямо. Весь ход повествования показывает, что родители поняли о своей ошибке, хотя пришлось понести серьезные потери. В русской литературе мы найдем немало примеров, показывающих взаимоотношения поколений. Конфликт поколений мы видим и во взаимоотношениях Базарова с его родителями. У главного героя очень противоречивые чувства по отношению к ним: с одной стороны, он признается, что любит родителей, с другой - презирает "глупую жизнь отцов". От родителей Базарова отдаляют прежде всего его убеждения. . При всем этом мы видим, что именно родителям их сын Евгений был по-настоящему дорог. Старички Базаровы очень любят Евгения, и эта любовь смягчает их взаимоотношения с сыном, отсутствие взаимопонимания. Проблема отцов и детей - одна из важнейших в русской классической литературе. Столкновение "века нынешнего" с "веком минувшим" отразил в своей замечательной комедии "Горе от ума" А. С. Грибоедов, эта тема раскрыта во всей остроте в драме Островского "Гроза", ее отголоски мы встречаем у Пушкина и многих других русских классиков. Будучи людьми, смотрящими в будущее, писатели, как правило, стоят на стороне нового поколения.
Объяснение:
Конфлікт молодої людини та суспільства в романі Червоне і чорне - РОМАН XIX СТОЛІТТЯ
Жульєн Сорель — представник покоління початку 20-х р. XIX ст. Це складний і неординарний образ. Сорель — цілеспрямована людина, яка хоче досягти мети у будь-який б. Його трагедія полягає передовсім у неможливості реалізувати свої ідеали в тогочасному суспільстві. Жульєн не почувається своїм ані серед аристократів, ані серед буржуа, ані серед духівництва, ані, тим більше, серед селян.
Риси романтичного героя
Риси людини-реаліста
Незалежність, почуття власної гідності, бажання змінити долю, бажання боротися і досягати мети. Він — яскрава особистість, у ньому всього надміру: сили розуму, волі, мрійливості, цілеспрямованості.
Імпульсивний, здатний до непоміркованих романтичних учинків
Прагнення зробити кар’єру, яка дасть багатство й славу.
Опанування механізму зваблення жінок. Незадоволення званням гусарського поручика, яке виклопотав йому маркіз.
“Отже... роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я зумів примусити це горде страховисько покохати мене... її батько не може жити без неї, а вона — без мене”,— думає Сорель
Зображення соціального середовища у творі
У романі Стендаля “Червоне і чорне” висвітлено майже всі сфери суспільного життя Франції останніх років Реставрації.
Вища аристократія Парижа
Духівництво Безансона
Мешканці провінції (містечко Вер’єр)
Маркіз де Ла-Моль, його син Норбер, донька Матильда, відвідувачі їхнього салону; маркіз де Круазнуа, граф де Фервак, граф Альтаміра тощо
Абат Пірар, єпископ, семінаристи тощо
Дворянство — де Реналі; буржуазія — Вально, Фуке; духівництво — абат Шелан; міщанство — Сорелі, полковий лікар, полковий мировий суддя тощо
У романі представлені нова буржуазія (Вально), стара аристократія (де Реналь), великий світ політики (де Ла-Моль), а також боротьба між єзуїтами та янсеністами.
В повести А. Алексина «Безумная Евдокия» показаны взаимоотношения родителей и дочери Оли. . Слепая родительская любовь породила в Оле убеждение в своей исключительности. Нежелание понимать чувства и переживания близких людей, друзей приводит в конце концов к тяжелейшей болезни матери. Мать и отец не чаяли в ней души, восхищаясь ее талантом и и не заметили, как Оля постепенно превратилась в эгоистку, думающую только о себе, что впоследствии по ее вине привело к тяжелой болезни матери.Учительница Евдокия Васильевна была убеждена: самый большой талант в её учениках — талант доброты, желания прийти на в трудную минуту, и именно эти черты характера она воспитывала в них.
Авторская позиция выражена не прямо. Весь ход повествования показывает, что родители поняли о своей ошибке, хотя пришлось понести серьезные потери.
В русской литературе мы найдем немало примеров, показывающих взаимоотношения поколений. Конфликт поколений мы видим и во взаимоотношениях Базарова с его родителями. У главного героя очень противоречивые чувства по отношению к ним: с одной стороны, он признается, что любит родителей, с другой - презирает "глупую жизнь отцов". От родителей Базарова отдаляют прежде всего его убеждения. . При всем этом мы видим, что именно родителям их сын Евгений был по-настоящему дорог. Старички Базаровы очень любят Евгения, и эта любовь смягчает их взаимоотношения с сыном, отсутствие взаимопонимания.
Проблема отцов и детей - одна из важнейших в русской классической литературе. Столкновение "века нынешнего" с "веком минувшим" отразил в своей замечательной комедии "Горе от ума" А. С. Грибоедов, эта тема раскрыта во всей остроте в драме Островского "Гроза", ее отголоски мы встречаем у Пушкина и многих других русских классиков. Будучи людьми, смотрящими в будущее, писатели, как правило, стоят на стороне нового поколения.