Незвичайне викрадення (за оповіданням О'Генрі "Вождь червоношкірих")
Викрадення людини, тим більше неповнолітньої, з метою одержання викупу є тяжким злочином, за законами деяких штатів США воно карається на смерть.
Проте навіть електричний стілець був би принадніший для "двох злодіїв" від тої страшної кари, якій піддав їх маленький хлопчик із найзаможнішої родини міста.
Уявіть собі хлопця — стовідсоткового американця, який не знає, куди подіти ті самі якості, що вели його предків преріями та горами Дикого Заходу та змушували битися з індіанцями. А навкруги — спокійне життя людей, які забули героїчне минуле й потихесеньку складають долар до долара.
Так молодший Дорсет став "хворобою" Вершини (так звалося місто). Тож коли він зник, містечко відчуло полегшення, і ніхто не забив на сполох. І тато Ебенезер Дорсет також не дуже сумував, бо вже отримав листа, з якого зрозумів, що дитина жива, а в іншому поклався на Бога та характер синочка.
Переказувати ті халепи, у які ускочили Білл і Сем у гонитві за грошима, мені не слід. Бо тоді і ви почнете співчувати людям, що скоїли найтяжчий злочин за законами Сполучених Штатів.
Тим більше, що замість того, щоб отримати гроші, вони були змушені їх сплатити. Що ж до хлопця, то це були найкращі дні його життя: він жив у наметі, вогнище давало йому світло й тепло, він грав, як й годиться хлопцеві десяти років, який ще не знає, що долар — найвища цінність у світі.
чем интересно "слово" современному читателю. Лирический пленительный образ русской женщины - Ярославны. Фольклорные элементы - зачин, постоянные эпитеты, сравнения, метафоры, троекратные повторы и проч. Красиво написано, хотя и языком 800-летней давности. Оно интересно и тем, что многое понятно без перевода, и некоторыми своими тёмными, непонятными местами. Звукопись всякая: "с зарания в пяток потопташа поганые полки половецкие", "се ли створисте серебряной седине моей". Интересная ритмика, передающая напряжение: "Игорь спит, Игорь бдит, Игорь мыслию поля мерит от Дону великого до малого Донца". Интересно мне и то, что в тексте видны диалектные особенности переписчика: "шизым орлом под облакы" - это псковское шепелявенье, до сих пор в деревнях сохранилось. И с политической точки зрения мне тоже интересно. Это памятник древнерусского искусства, древнерусского языка, общего предка русского, украинского и белорусского языков. И непонятные русским места также непонятны и украинцам и белорусам. А то, что нам понятно, и братьям нашим восточным славянам тоже понятно без перевода. Автор призывает русских князей к единству как раз перед нашествием монголов, как Карл Маркс справедливо заметил. Призыв братских народов к единению я считаю всегда уместным и противопоставляю его идее разобщённости. Дружно не грузно, а врозь - хоть брось.
Незвичайне викрадення (за оповіданням О'Генрі "Вождь червоношкірих")
Викрадення людини, тим більше неповнолітньої, з метою одержання викупу є тяжким злочином, за законами деяких штатів США воно карається на смерть.
Проте навіть електричний стілець був би принадніший для "двох злодіїв" від тої страшної кари, якій піддав їх маленький хлопчик із найзаможнішої родини міста.
Уявіть собі хлопця — стовідсоткового американця, який не знає, куди подіти ті самі якості, що вели його предків преріями та горами Дикого Заходу та змушували битися з індіанцями. А навкруги — спокійне життя людей, які забули героїчне минуле й потихесеньку складають долар до долара.
Так молодший Дорсет став "хворобою" Вершини (так звалося місто). Тож коли він зник, містечко відчуло полегшення, і ніхто не забив на сполох. І тато Ебенезер Дорсет також не дуже сумував, бо вже отримав листа, з якого зрозумів, що дитина жива, а в іншому поклався на Бога та характер синочка.
Переказувати ті халепи, у які ускочили Білл і Сем у гонитві за грошима, мені не слід. Бо тоді і ви почнете співчувати людям, що скоїли найтяжчий злочин за законами Сполучених Штатів.
Тим більше, що замість того, щоб отримати гроші, вони були змушені їх сплатити. Що ж до хлопця, то це були найкращі дні його життя: він жив у наметі, вогнище давало йому світло й тепло, він грав, як й годиться хлопцеві десяти років, який ще не знає, що долар — найвища цінність у світі.
Красиво написано, хотя и языком 800-летней давности. Оно интересно и тем, что многое понятно без перевода, и некоторыми своими тёмными, непонятными местами.
Звукопись всякая: "с зарания в пяток потопташа поганые полки половецкие", "се ли створисте серебряной седине моей". Интересная ритмика, передающая напряжение: "Игорь спит, Игорь бдит, Игорь мыслию поля мерит от Дону великого до малого Донца".
Интересно мне и то, что в тексте видны диалектные особенности переписчика: "шизым орлом под облакы" - это псковское шепелявенье, до сих пор в деревнях сохранилось.
И с политической точки зрения мне тоже интересно. Это памятник древнерусского искусства, древнерусского языка, общего предка русского, украинского и белорусского языков. И непонятные русским места также непонятны и украинцам и белорусам. А то, что нам понятно, и братьям нашим восточным славянам тоже понятно без перевода.
Автор призывает русских князей к единству как раз перед нашествием монголов, как Карл Маркс справедливо заметил. Призыв братских народов к единению я считаю всегда уместным и противопоставляю его идее разобщённости. Дружно не грузно, а врозь - хоть брось.