Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
1. Диоген – это древнегреческий философ. Отчество «Диогенович» указывает на мудрость его владельца.
2.Он не отчитывает учеников, не читает им нотаций, не выгоняет из класса. Вместо этого преподаватель использует беспроигрышный вариант – поднимает провинившихся учеников на смех перед всем классом. А выглядеть смешным никому не хочется. Ученик, нарушивший дисциплину, понимает, насколько он смешон, и дальше уже старается не попадаться на «ловушку».
3. Харлампий Диогенович – мудрый учитель, который использует смех в воспитательных целях. Чувство юмора.
4. В этом рассказе учитель любил высмеивать учеников
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Объяснение:
1. Диоген – это древнегреческий философ. Отчество «Диогенович» указывает на мудрость его владельца.
2.Он не отчитывает учеников, не читает им нотаций, не выгоняет из класса. Вместо этого преподаватель использует беспроигрышный вариант – поднимает провинившихся учеников на смех перед всем классом. А выглядеть смешным никому не хочется. Ученик, нарушивший дисциплину, понимает, насколько он смешон, и дальше уже старается не попадаться на «ловушку».
3. Харлампий Диогенович – мудрый учитель, который использует смех в воспитательных целях. Чувство юмора.
4. В этом рассказе учитель любил высмеивать учеников