Напишите сочинение- рассуждение объемом 80-100 слов на тему: "Правильно ли поступил человек, не тронув волчат?" Охарактеризуйте героя, дайте оценку поступкам главного героя. используйте цитаты из текста честно,
У літературу приходять по-різному. Автор пригодницьких та історичних творів Володимир Кирилович Малик увійшов до неї за якихось півгодини. Сталося це так.
Одного сонячного червневого дня 1956 року в редакцію видавництва “Молодь” зайшов стрункий чоловік і запропонував письменникові Б. Чайковському прочитати свою поему-казку “Журавлі-журавли-ки”. Ознайомившись з нею, Б. Чайковський з деяким сумнівом у душі дав згоду на друк цього твору. Але не помилився.
Уже не одне десятиліття твори Володимира Кириловича читають діти, молодь
“Він походив із давнього гугенотського роду і колись був маєтний. Але ціла низка знегод довела його мало не до вбозтва, і, щоб уникнути принижень, неминучих при втраті багатства, він вибрався з Нью-Орлеана, міста своїх предків, і поселився на Салівеновому острові поблизу Чарльстона в штаті Південна Кароліна.”
“Легран здобув добру освіту, мав надзвичайно сильний розум, але був заражениймізантропією, і раз у раз то проймався запалом, то впадав у меланхолію. У нього було багато книжок, хоча заглядав до них він рідко, натомість воліючи ходити на полювання та ловити рибу або блукати над берегом і в миртових заростях, де вишукував різні мушлі й комахи. Його колекції комах позаздрив би навіть Сваммердам. “
«…у вдачі цього відлюдника чимало було такого, що збуджувало цікавість і викликало повагу.”
“-Цей жук принесе мені багатство, — вів він далі, переможно посміхаючись, — поверне мені мої родові маєтності.”
“— Та, щиро кажучи, мене трохи роздратували ваші натяки, що я, мовляв, з’їхав з глузду, тож я нишком поклав собі відплатити вам невеличкою містифікацією. Через це я й вимахував жуком, і через це ж таки надумав опустити його з дерева. До речі, на цей намір наштовхнуло мене якраз ваше зауваження, що жук дуже важкий.”
Характеристика Джупітера
“Леграна звичайно супроводив старий негр, на ім’я Джупітер. Відпущений на волю ще до того, як зубожіла господарева родина, він, одначе, уважав своїм обов’язком і далі залишатися при молодому «маса Вілові», і ні добром, ні злом його не можна було від цього відвернути.”
“Мій господар ні на що не нарікає. Тільки чого він снується цілі дні отак похнюплено, а сам білий- білий став як полотно? I чого він усе щось рахує та рахує?..”
“… ще не бувало такого дерева, щоб Джуп на нього не виліз, — просто сказав негр.”
“— Авжеж знаю, я добре знаю, де в мене ліва рука. Це та, що я нею дрова рубаю.”
“Джупітерове обличчя на кілька хвилин зблідло, мов смерть, — якщо взагалі може збліднути негр. Він стояв не просто приголомшений, а ніби аж громом уражений. А тоді раптом упав навколішки в ямі, занурившись руками по лікті в золото, та так і завмер, немовби розкошуючи в цій незвичайній купелі. ” (коли вони знайшли скарби)
У літературу приходять по-різному. Автор пригодницьких та історичних творів Володимир Кирилович Малик увійшов до неї за якихось півгодини. Сталося це так.
Одного сонячного червневого дня 1956 року в редакцію видавництва “Молодь” зайшов стрункий чоловік і запропонував письменникові Б. Чайковському прочитати свою поему-казку “Журавлі-журавли-ки”. Ознайомившись з нею, Б. Чайковський з деяким сумнівом у душі дав згоду на друк цього твору. Але не помилився.
Уже не одне десятиліття твори Володимира Кириловича читають діти, молодь
Объяснение:
вот так как-то
Объяснение:
Характеристика Леграна з цитатами
“Він походив із давнього гугенотського роду і колись був маєтний. Але ціла низка знегод довела його мало не до вбозтва, і, щоб уникнути принижень, неминучих при втраті багатства, він вибрався з Нью-Орлеана, міста своїх предків, і поселився на Салівеновому острові поблизу Чарльстона в штаті Південна Кароліна.”
“Легран здобув добру освіту, мав надзвичайно сильний розум, але був заражениймізантропією, і раз у раз то проймався запалом, то впадав у меланхолію. У нього було багато книжок, хоча заглядав до них він рідко, натомість воліючи ходити на полювання та ловити рибу або блукати над берегом і в миртових заростях, де вишукував різні мушлі й комахи. Його колекції комах позаздрив би навіть Сваммердам. “
«…у вдачі цього відлюдника чимало було такого, що збуджувало цікавість і викликало повагу.”
“-Цей жук принесе мені багатство, — вів він далі, переможно посміхаючись, — поверне мені мої родові маєтності.”
“— Та, щиро кажучи, мене трохи роздратували ваші натяки, що я, мовляв, з’їхав з глузду, тож я нишком поклав собі відплатити вам невеличкою містифікацією. Через це я й вимахував жуком, і через це ж таки надумав опустити його з дерева. До речі, на цей намір наштовхнуло мене якраз ваше зауваження, що жук дуже важкий.”
Характеристика Джупітера
“Леграна звичайно супроводив старий негр, на ім’я Джупітер. Відпущений на волю ще до того, як зубожіла господарева родина, він, одначе, уважав своїм обов’язком і далі залишатися при молодому «маса Вілові», і ні добром, ні злом його не можна було від цього відвернути.”
“Мій господар ні на що не нарікає. Тільки чого він снується цілі дні отак похнюплено, а сам білий- білий став як полотно? I чого він усе щось рахує та рахує?..”
“… ще не бувало такого дерева, щоб Джуп на нього не виліз, — просто сказав негр.”
“— Авжеж знаю, я добре знаю, де в мене ліва рука. Це та, що я нею дрова рубаю.”
“Джупітерове обличчя на кілька хвилин зблідло, мов смерть, — якщо взагалі може збліднути негр. Він стояв не просто приголомшений, а ніби аж громом уражений. А тоді раптом упав навколішки в ямі, занурившись руками по лікті в золото, та так і завмер, немовби розкошуючи в цій незвичайній купелі. ” (коли вони знайшли скарби)