Хронологическая таблица Николая Лескова 4 февраля 1831 – родился в селе Горохово Орловской губерниии. Раннее детство Н.С. Лескова в Орле. 1841–1846 – обучение в Орловской губернской гимназии, но из-за смерти отца полный курс обучения не проходит. 1847 – принят на службу в Орловскую палату уголовного суда «с причислением ко 2-му разряду канцелярских служителей». Сюжет повести «Леди Макбет Мценского уезда» навеян службой того времени. 1849 – переезжает в Киев, где живет у своего дяди С. П. Алферьева. Устраивается работать в штат Киевской казенной палаты. Живет в Киеве до 1857 года — изучает польский язык, славянскую культуру, интересуется религией. 1853 — Лесков женится на дочери киевского коммерсанта Ольге Смирновой, без одобрения родственников. В этом браке родились сын Дмитрий (умер в младенческом возрасте) и дочь Вера. 1857 – 1860 – Лесков работает в частной фирме «Шкотт и Вилькинс», которая занимается переселением крестьян в новые земли. Все эти годы проводит в деловых поездках по России. 1861 – переезд семьи Лесковых из Киева в Петербург. Сотрудничает с газетами, начинает писать для «Отечественных записок», «Русской речи», «Северной пчелы». Пишет «Очерки винокуренной промышленности». 1862 год – поездка за границу в качестве корреспондента газеты «Северная пчела» (посещает Запанную Украину, Польшу, Чехию, Францию). Опубликовано произведение «Погасшее дело». 1863 – официальное начало писательской карьеры Николая Семеновича Лескова. Он публикует свои повести «Житие одной бабы», «Овцебык», работает над романом «Некуда». Из-за этого неоднозначного романа, отрицающего модные в то время, революционные нигилистические идеи, от Лескова отворачиваются многие литераторы, в частности издатели «Отечественных записок». Писатель публикуется в «Русском вестнике», подписываясь псевдонимом М.Стебницкий. 1865 год – написана «Леди Макбет Мценского уезда». Работа над повестью «Островитяне». 1870 – 1871 – работа над вторым, столь же «антинигилистическим», как и «Некуда», романом «На ножах». Произведение влечет за собой уже политические обвинения автора. 1873 – выходят повести Николая Лескова «Очарованный странник» и «Запечатленный ангел». Постепенно у писателя портятся отношения и с «Русским вестником». Смье Лескова угрожает безденежье. 1874 – 1883 – Лесков работает в особом отделе Ученого комитета Министерства народного просвещения по «рассмотрению книг, издаваемых для народа». Это приносит малый, но все-таки доход. 1875 – вторая поездка за границу. По возвращении пишет ряд анекдотичных очерков про священнослужителей («Мелочи архиерейской жизни», «Епархиальный суд», «Синодальные персоны» и др.). 1877 – императрица Мария Александровна положительно отзывается о романе «Соборяне». Автору сразу же удается устроиться членом учебного отдела министерства государственных имуществ. 1881 – написано одно из самых знаменитых произведений Лескова «Левша (Сказ о тульском косом Левше и о стальной блохе)». 1883 – окончательное увольнение с государственной службы. 1887 – Николай Семенович Лесков знакомится с Л.Н. Толстым, оказавшим огромное влияние на позднее творчество писателя. В своих последних произведениях Лесков критикует всю политическую систему Российской империи. Печатается под псевдонимами — В. Пересветов, Николай Понукалов, свящ. Петр Касторский, Псаломщик, Человек из толпы, Любитель часов. 5 марта (21 февраля) 1895 – Лесков умирает в Петербурге. Причиной смерти становится приступ астмы, которая мучает писателя последние 5 лет его жизни. β
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?
Відповідь:Після закінчення університету Джонатан поїхав до матері, яка на той час мешкала у Лестері (Англія), пробувши там декілька місяців, влаштувався секретарем до сера Уільяма Темпла, батько якого був великим другом їхньої родини. Джонатан пробув у нього близько 2-х років.
Повернутися до Ірландії змусили лікарі, занепокоєні станом здоров'я Свіфта. Однак погіршення здоров'я не припинилося, і Джонатан знову повертається до Англії, до маєтку Уільяма Темпла.
Стан матеріального забезпечення Свіфта бажав бути кращим. Це змушувало майбутнього письменника шукати засобів для існування. Одним із них був сан священика. Однак ця професія не приваблювала Джонатана. Тоді Уїльям Темпл запропонував Свіфтові посаду секретаря і відповідне жалування. Не хвилюючись про те, що все в його житті визначається суто корисливими інтересами, Свіфт спокійно
Джонатана Свіфта
приймає священицький сан. Він придбав пребенду на півночі Ірландії, але втомившись від виконання своїх обов'язків за декілька місяців, повернувся до Англії і жив у маєтку Уільяма Темпла до смерті останнього. Окрім певної суми грошей, Темпл заповів йому турбуватися про видання свого посмертного зібрання творів і отримувати прибутки цих публікацій.
У маєтку сера Уільяма Темпла розпочинається літературна діяльність Джонатана Свіфта. Працюючи секретарем. Джонатан мав можливість користуватися величезною бібліотекою.
Читав майбутній письменник по 10—12 годин щодня.
Незважаючи на те, що ставився до своєї професії священика досить серйозно, його можна було, як і раніше, звинуватити у поверховому ставленні до ученого богослов'я. Він вважав своїм першочерговим завданням наблизитися до духовного життя свого віку і розібратися у ньому. Тому найбільше уваги він приділяє творчості античних авторів.
Його перші літературні праці — це памфлети, написані як відгук на важливі, актуальні питання суспільно-політичного й літературного життя в Англії. Памфлет — невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного характеру на злободенну тему, призначений для прямого впливу на громадську думку.
Перебуваючи на службі у сера Уільяма Темпла, Свіфт написав свій перший сатиричний памфлет "Битва книжок" (1697).
Після смерті Темпла у 1699 році вимушений був шукати нове місце роботи. У 1701 році він отримав ступінь доктора богослов'я і місце вікарія у Ларакорі, Ірландія.
Пояснення: Ето скопирувано с интернета и малинькая часть если нет то напиши в коментарях мені добре ?