Найдите ключевые слова в следующих отрывках: — «как из придвигающейся грозовой тучи, чаще и чаще, светлее и светлее вспыхивали на лицах всех этих людей (как бы в отпор совершающегося) молнии скрытого, разгорающегося »; — « был поглощен в созерцанье этого все более и более разгорающегося огня, который точно так же (он чувствовал) разгорался в его душе»; — «грозовая туча надвинулась, и ярко во всех лицах горел тот огонь, за разгоранием которого следил пьер». какой символической смысл проявляется в слове «огонь»?
Образи, які звуться «вічними» у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. «Вічні образи» - велике надбання людської культури, класичної літератури.
Образ Прометея, створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла «Прометей закутий», також є «вічним» для світової художньої культури. Він – втілення героїчної самопожертви заради інших, героїчного, безкорисливого служіння людям. Також образ Прометея є втіленням залізної волі, міцного духу, нескореності. Титан Прометей таким чином став символом одвічних прагнень та ідеалів людства. Він – сильний герой, який робить свідомий вибір – бути альтруїстом, допомагати іншим, та йде своїм шляхом до кінця. Вказані риси характеру Прометея є змістом поняття «Прометеїзм», яке виникло від імені титана.
Образ Прометея надихає людей бути мужніми, незламними, с честю та гідністю переносити труднощі та тортури, не піддаватися на спроби супротивників улестити, підкупити або залякати. Образ Прометея вчить цілеспрямовано діяти на благо інших людей, усього людства.
Вічний образ Прометея здавна надихає письменників, поетів, художників та інших митців. До образу Прометея у своїй творчості звертались Гете та Байрон, а з українських митців - Тарас Шевченко в поемі «Кавказ», Максим Рильский та Андрій Малишко в своїх поезіях. А Леся Українка присвятила Прометеєві такі рядки:
«Ти, Прометею, спадок нам покинув,
Великий, незабутній. Тая іскра,
Що ти здобув для нас від заздрих Олімпійців,
Я чую пал її в своїй душі…»
Объяснение:
держи
Гетьман підійшов до вікна, відсунув завіску. Яскравий жмут світла перерізав кімнату навпіл, блискітками заграв на підлозі. Блискітки були різнокольорові, що високі вікна було прикрашено вітражами.
З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинивши важкі двері, зазирнув джура. Тут молодиця до гетьмана проситься. Дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком вже призначено… Просить на чоловіка зглянутися… Діти в неї…
З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми капшук .
- Отут , Петре, гроші… Для неї й дітей. Віддаси. А не можу. Усе суд вирішить (За В.Кулаковським; 146 сл.).