Найдите в предложении фактическую ошибку. Запишите правильный вариант.
В рассказе «Любовь к жизни» автор показал бессилие человека перед силами природы.

Володимир володимирович маяковський народився 7 (19) липня 1893 в селі багдаді, грузія, у родині лісничого. у маяковського було 2 сестри, а 2 його брата померли ще будучи дітьми. юний володимир вільно володів українською, російською, грузинською. 1902 року володимир вступає до кутаїської гімназії. після смерті батька 1906 року маяковський з сімєю переїздить до москви. там він вступає до школи №  91 революція маяковського не залишила осторонь. через неможливість оплатити навчання, він був виключений з гімназії. того ж 1908 року вступає до рсдрп, його тричі заарештовують та маяковський уникає покарання через неповнолітність. перші вірші маяковський написав саме під час ув’язнення у бутирській в’язниці 1909 року. у 1911  р. він вступає до московського училища мистецтва, де знайомиться із членами російського футуристичного руху. стає лідером групи «гілея». перший опублікований вірш «ніч» маяковського увійшов до футуристичної збірки «ляпас суспільному смаку» 1912 року. 1913  р. поет звертається до драматургії і створює трагедію «володимир маяковський», сам ставить її та виконує головну роль. 1914  р. через активну політичну діяльність маяковського та бурлюка виключили із московського училища мистецтв. у 1915 році була закінчена знаменита поема маяковського «облако в штанах». подальша поезія маяковського, крім антивоєнних тематик, містить також сатиричні. власне, впродовж 1915–1917  рр. маяковський працював креслярем у петроградському військовому автомобільному училищі. на початку революції він був у смольному. там він став свідком жовтневої революції. повернувшись до москви, він працює у російському телеграфному агенстві (роста), створює тексти та власне графіку для  агітпроп плакатів. 1919  р. вийшла поема «150 000 000»  — гімн світової революції: у 1923 році створив творче об’єднання леф (лівий фронт мистецтв) і журнал «леф», в якому був редактором. у цьому журналі друкувалися пастернак, осип брик, б. арватов, н. чужинець , третьяков, та ін . у 1922 -1924 роки маяковський відвідує німеччину, францію, латвію. у 1925 році здійснив подорож до сша, мексику, гавану. в америці у поета познайомився із еллі джонз, яка пізніше народить йому доньку. повернувшись з-за кордону, подорожує по срср, пише вірші, виступає з доповідями. вірші маяковського друкувалися в багатьох газетах, журналах, виданнях. у 1928 році вийшла відома п’єса маяковського — «клоп» , в 1929 році — «баня». у 1929  р. маяковський організував групу «реф», але вже у лютому 1930 вийшов із неї, вступив до рапп. на початку 1930 року поет багато хворів. далі маяковського чекала низка невдач: його виставка «20 років роботи» не принесла успіху, а прем’єра п’єси «клоп» і спектакль «баня» провалилися. поступово маяковський потрапив у літературну, а далі й ідеологічну ізоляцію. його п’єси були зняті з постановок, йому було відмовлено у в’їздних візах до парижа

Дуня – молодая девушка, дочь станционного смотрителя.  У нее рано умерла мать, и она была вынуждена принять скромное хозяйство в доме Самсона Вырина. Она была хозяйкой на все руки – могла и готовить, и прибраться. Отец не мог нарадоваться, глядя на свою домовитую,  умную красавицу – дочь.

Она  была очень приветлива и умела угодить и отцу, и всем гостям. Но однажды на почтовой  станции появляется  ротмистр Минский. Ему не могла не понравится красавица Дуня.  Минский притворяется больным, входит в доверие к Самсону Вырину, и,  обманным путем,  увозит Дуню от отца в Петербург.  На протяжении нескольких лет от нее нет ни одной весточки отцу.

Вырин пешком идет в Петербург, чтобы узнать о судьбе дочери, волнуется за нее. Но Минский его даже и порог не пускает.  Хотя Вырин и узнает, что дочь его жива и богата, он все равно тревожится за нее, а она видимо совсем забыла о старике в своей благополучной жизни. Дуня  приехала на родину, но  поздно, когда отец умер. Она чувствует себя виноватой, но ничего уже изменить не  может. Ей так и придется жить с камнем на сердце.

Ее судьбу вряд ли можно назвать счастливой, хотя  детство она провела в доме любящего отца, а затем жила в роскоши и благополучии в доме Минского.  Скорее это драматическая судьба, так ее всю жизнь будет мучить  совесть и то, что она даже не простилась со стариком-отцом перед смертью.

Объяснение:

Надеюсь