Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходитьне те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби.
Честолюбець надто зайнятий собою. П’яниця – загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ.
Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все просто й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне.
А головне у житті – це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: “Добре бачить тільки серце.
Найголовнішого очима не побачиш”.
Для того, щоб життя на планеті Земля стало кращим, кожен дорослий мусить повернути собі чисту дитячу душу. Стосунки між людьми стануть щирими, прийде взаєморозуміння, кожен день наповниться радістю та красою. Не заради забавки написав Антуан де Сент-Екзюпері цю казку.
Вона містить глибокі роздуми про світ і людей у ньому. Мені так хочеться, щоб ці найгол
Троица — величайший христианский праздник, празднуемый в 50-й день Пасхи в память сошествия Святого Духа на апостолов и посвященный прославлению Святой Троицы. В этот день в православных храмах совершается одна из самых торжественных и красивых служб в году.
На Троицу принято украшать храмы ветвями и травой, которые символизируют обновление людей благодаря Святому Духу. Священники надевают зеленые одежды, так как этот цвет означает животворящую силу Святого Духа.
В ХIХ веке в народе этот праздник называли «зелеными святками», и не только потому, что в этот день прихожане выстаивают в церкви обедни с букетами цветов или зелеными веточками, но и по той причине, что улицы и дома раньше украшали березками. Полевые цветы, траву и ветки, которые были в храме, после праздника приносили домой, засушивали и хранили за иконами весь год в качестве благословения и оберега семьи от болезней и бед.
В произведениях И.А. Бунина можно встретить поэтические картины этого праздника. В 1893 году вышло его стихотворение «Троица», в котором он очень точно описал один из обязательных элементов праздника – торжественную обедню.
Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходитьне те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби.
Честолюбець надто зайнятий собою. П’яниця – загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ.
Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все просто й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне.
А головне у житті – це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: “Добре бачить тільки серце.
Найголовнішого очима не побачиш”.
Для того, щоб життя на планеті Земля стало кращим, кожен дорослий мусить повернути собі чисту дитячу душу. Стосунки між людьми стануть щирими, прийде взаєморозуміння, кожен день наповниться радістю та красою. Не заради забавки написав Антуан де Сент-Екзюпері цю казку.
Вона містить глибокі роздуми про світ і людей у ньому. Мені так хочеться, щоб ці найгол
Троица — величайший христианский праздник, празднуемый в 50-й день Пасхи в память сошествия Святого Духа на апостолов и посвященный прославлению Святой Троицы. В этот день в православных храмах совершается одна из самых торжественных и красивых служб в году.
На Троицу принято украшать храмы ветвями и травой, которые символизируют обновление людей благодаря Святому Духу. Священники надевают зеленые одежды, так как этот цвет означает животворящую силу Святого Духа.
В ХIХ веке в народе этот праздник называли «зелеными святками», и не только потому, что в этот день прихожане выстаивают в церкви обедни с букетами цветов или зелеными веточками, но и по той причине, что улицы и дома раньше украшали березками. Полевые цветы, траву и ветки, которые были в храме, после праздника приносили домой, засушивали и хранили за иконами весь год в качестве благословения и оберега семьи от болезней и бед.
В произведениях И.А. Бунина можно встретить поэтические картины этого праздника. В 1893 году вышло его стихотворение «Троица», в котором он очень точно описал один из обязательных элементов праздника – торжественную обедню.
Объяснение: