Війни — це породження зла. Людського зла. Поєднання слів "людина" і "війна" суперечить усім людським законам добра. Але війни — це не тільки минуле людства, це, на жаль, його сьогодення.
Коли мова йде про захист Батьківщини, про порятунок свого народу, у цій війні людина бере участь за велінням серця.
Скільки втрат було ніхто точно не знає, але жодна війна не обійшлася без них. Втрат.
Чиїсь дідусі та бабусі, може прабабусі й дідусі, не спали ночами, охороняючи наш спокій, чиїсь кохані йшли на фронт аби подарувати своїм дітям вільне майбутнє, чиїсь діти стояли за станками та цілими добами не заплющували очей, щоб зробити якомога більше патронів та зброї.
Земля захлиналася кров’ю та потом, встилалася тілами та вмивалася сльозами. Вона стогнала од жалю та скорботи, але усіх мирно приймала у свої вічні холодні обійми.
Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...
Ніяке горе навіть відїзд матері для малюка чи втрата когось із батьків не зрівняється з війною!
Ми люди із нетерпінням чекаємо тієї миті коли війни у мирі закінчатся, але колись ця мить настане
Війни — це породження зла. Людського зла. Поєднання слів "людина" і "війна" суперечить усім людським законам добра. Але війни — це не тільки минуле людства, це, на жаль, його сьогодення.
Коли мова йде про захист Батьківщини, про порятунок свого народу, у цій війні людина бере участь за велінням серця.
Скільки втрат було ніхто точно не знає, але жодна війна не обійшлася без них. Втрат.
Чиїсь дідусі та бабусі, може прабабусі й дідусі, не спали ночами, охороняючи наш спокій, чиїсь кохані йшли на фронт аби подарувати своїм дітям вільне майбутнє, чиїсь діти стояли за станками та цілими добами не заплющували очей, щоб зробити якомога більше патронів та зброї.
Земля захлиналася кров’ю та потом, встилалася тілами та вмивалася сльозами. Вона стогнала од жалю та скорботи, але усіх мирно приймала у свої вічні холодні обійми.
Війна. Просто слово. П'ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов...
Ніяке горе навіть відїзд матері для малюка чи втрата когось із батьків не зрівняється з війною!
Ми люди із нетерпінням чекаємо тієї миті коли війни у мирі закінчатся, але колись ця мить настане
Объяснение: