Двужон: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.
Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.
Жив-жив! Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.
Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.
Дознався: знайомство з Галею.
Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря.
Частина друга
Січовик: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; історія родини Мирона Ґудзя).
Піски в неволі: приїзд генерала Польського до Пісок; реєстрація селян; шинкарювання Лейби; смерть Мирона Ґудзя в 99-річному віці.
Пани Польські: приїзд у Піски пані генеральші, вечірки, одруження її дочок; «котяче царство» генеральші, доведення до смерті генеральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича — поручика Василя Семеновича, пізніше — молодшого панича Степана; розростання роду панів Польських.
Махамед: дитинство й молодість Максима Ґудзя, смерть його батьків.
У москалях: служба Максима-москаля.
Максим — старшим: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.
Частина третя
Нема землі: звістка про те, що якийсь Луценко — справжній хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.
З легкої руки: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижиком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика Чіпки в Пороха; повернення додому.
Товариство: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнею й Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажитого Чіпкою (крім снопів пшениці).
Сповідь і покута: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка й Христі; дарування снопів Грицькові; докори Матні, Лушні й Пацюка.
Перший ступінь: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком плану пограбування хліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.
Слизька дорога: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм товариством у чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші на волі.
На волі: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацювання панові ще два роки; обурення селян через їхню «дармову» дворічну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення селянського бунту становим.
Сон у руку: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління Чіпки.
Наука не йде до бука: повернення Мотрі додому; щоденна праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках про крадіжки.
Частина четверта
Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Ґудзя.
Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.
Козак — не без щастя, дівка — не без долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і домовляється з Грицьком про сватання Галі.
На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки (перепродування полотна).
Новий вік: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.
Старе — та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.
Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи.
Так оце та правда! Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.
В любой русской народной сказке мы можете увидеть описание старинной избы и утвари в ней. Также узнать календарь, по которому жили люди: сеяли, жали, вязали снопы, копали картофель… Известна из сказок, пересказов и народных песен даже одежда крестьян былого: кафтан, лапти, юбки и плахты…
Кладезь народной истории – это былины. Обычно они повествуют об известных событиях в жизни народа. Часто это восстания либо защита родной земли от нападений кочевников. В пример можно привести былины об Илье Муромце, Алеше Поповиче и Добрыне Никитиче.
А как же авторская литература в Древней Руси? Из «Слова о полку Игореве» мы узнаем об оружии дружины древних русичей и о военном деле на Руси. Из «Повести временных лет» — об устройстве церквей и монастырей, крещении Руси и распространении христианства у славян. Из «Повести и Петре и Февронии» — о взаимоотношениях бояр и простолюдинов, о брачных отношениях на Руси. Из «Хождения за три моря» Афанасия Никитина – о прочих землях, об отношениях между странами и о путешествий.
В 18 веке из произведений Фонвизина, Ломоносова, Карамзина и других классиков литературы мы узнаем об устройстве российского общества. О положении дел при царском дворе, о системах чиновничьей и военной службы, образовании, об образе жизни богатых помещиков (великолепно и едко обрисовал его сатирик Фонвизин) и простых людей, о труде и праздном образе жизни россиян.
Читайте также: Сочинение по картине Земская школа в Московской Руси Кустодиева 6 класс
Таким образом, со страниц произведений литературы на нас глядят люди разных эпох. И мы можем успешно изучать историю Руси по этим источникам.
Частина перша
Польова царівна: зустріч Чіпки з Галею.
Двужон: історія Вареника — Притики — Хруща — Хрущова.
Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.
Жив-жив! Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.
Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.
Дознався: знайомство з Галею.
Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря.
Частина друга
Січовик: історія села Піски (перехід козаків у хлібороби; історія родини Мирона Ґудзя).
Піски в неволі: приїзд генерала Польського до Пісок; реєстрація селян; шинкарювання Лейби; смерть Мирона Ґудзя в 99-річному віці.
Пани Польські: приїзд у Піски пані генеральші, вечірки, одруження її дочок; «котяче царство» генеральші, доведення до смерті генеральші красивою й веселою дівкою Уляною; приїзд старшого панича — поручика Василя Семеновича, пізніше — молодшого панича Степана; розростання роду панів Польських.
Махамед: дитинство й молодість Максима Ґудзя, смерть його батьків.
У москалях: служба Максима-москаля.
Максим — старшим: отримання Максимом звання фельдфебеля, одруження з Явдохою; отримання «чистої» й повернення в Піски.
Частина третя
Нема землі: звістка про те, що якийсь Луценко — справжній хазяїн Чіпчиної землі; Чіпка в Пороха.
З легкої руки: Чіпка в суді, спілкування із секретарем Чижиком, який просить хабара 50 рублів, щоб «поправити діло»; пиятика Чіпки в Пороха; повернення додому.
Товариство: знайомство й дружба Чіпки з Матнею, Лушнею й Пацюком; пияцтво; Мотря в приймах у сусідки; «пропивання» нажитого Чіпкою (крім снопів пшениці).
Сповідь і покута: сповідь Чіпки в Грицька Чупруненка й Христі; дарування снопів Грицькові; докори Матні, Лушні й Пацюка.
Перший ступінь: розробка Матнею, Лушнею й Пацюком плану пограбування хліба в пана; угода з Гершком щодо продажу вкраденого.
Слизька дорога: убивство Чіпкою сторожа; Чіпка зі своїм товариством у чорній; хвилювання Христі за Чіпку; Чіпка і його товариші на волі.
На волі: звільнення від кріпацтва піщан і звістка про відпрацювання панові ще два роки; обурення селян через їхню «дармову» дворічну працю на пана; звинувачення паном селян у «бунті»; приглушення селянського бунту становим.
Сон у руку: сон Чіпки про вбивство сторожа; докори сумління Чіпки.
Наука не йде до бука: повернення Мотрі додому; щоденна праця Чіпки по господарству; дружба Чіпки з Грицьком; чутки в Пісках про крадіжки.
Частина четверта
Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв (і Чіпки з його товариством) у Максима Ґудзя.
Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.
Козак — не без щастя, дівка — не без долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і домовляється з Грицьком про сватання Галі.
На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих; дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки (перепродування полотна).
Новий вік: нове пореформене життя; історія життя Шавкуна, який прибрав до рук цілий повіт (після смерті пана Василя Семеновича Польського); піщани поважають Чіпку як господаря; вибори Чіпки в земство.
Старе — та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат на Чіпку за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення Чіпки губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.
Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь, продавши свій хутір, переїздить після смерті чоловіка до Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого» (пияцтво з товариством Лушні, Матні й Пацюка); смерть Явдохи.
Так оце та правда! Чіпка і його товариство вирізає Хоменкову родину («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі про скоєний сином злочин у волость; арешт Чіпки; конвой Чіпки до Сибіру через Піски.
В любой русской народной сказке мы можете увидеть описание старинной избы и утвари в ней. Также узнать календарь, по которому жили люди: сеяли, жали, вязали снопы, копали картофель… Известна из сказок, пересказов и народных песен даже одежда крестьян былого: кафтан, лапти, юбки и плахты…
Кладезь народной истории – это былины. Обычно они повествуют об известных событиях в жизни народа. Часто это восстания либо защита родной земли от нападений кочевников. В пример можно привести былины об Илье Муромце, Алеше Поповиче и Добрыне Никитиче.
А как же авторская литература в Древней Руси? Из «Слова о полку Игореве» мы узнаем об оружии дружины древних русичей и о военном деле на Руси. Из «Повести временных лет» — об устройстве церквей и монастырей, крещении Руси и распространении христианства у славян. Из «Повести и Петре и Февронии» — о взаимоотношениях бояр и простолюдинов, о брачных отношениях на Руси. Из «Хождения за три моря» Афанасия Никитина – о прочих землях, об отношениях между странами и о путешествий.
В 18 веке из произведений Фонвизина, Ломоносова, Карамзина и других классиков литературы мы узнаем об устройстве российского общества. О положении дел при царском дворе, о системах чиновничьей и военной службы, образовании, об образе жизни богатых помещиков (великолепно и едко обрисовал его сатирик Фонвизин) и простых людей, о труде и праздном образе жизни россиян.
Читайте также: Сочинение по картине Земская школа в Московской Руси Кустодиева 6 класс
Таким образом, со страниц произведений литературы на нас глядят люди разных эпох. И мы можем успешно изучать историю Руси по этим источникам.