Главная тема рассказа Леонида Андреева "Валя" - переживания ребенка, мир которого рухнул: его из тихого богатого дома любящих приемных родителей забирает в бедную комнатушку неприятная женщина, оказавшаяся родной матерью, бросившая его в младенчестве.
Проблематика рассказа состоит в том, чтобы показать, что всегда возможны внезапные и неприятные изменения в жизни.
Приемные родители окружили мальчика заботой и любовью. Средства позволяли его баловать. Его потеря будет для них тяжелым потрясением. Они боролись за Валю, но мальчику про родную мать старались плохо не говорить.
Суд равнодушно постановил отдать ребенка матери по крови, не спросив его мнения, не принимая во внимание изменения материального положения.
Мать, брошенная любовником, вспомнила не в добрый час о ребенке. Она мало что о нем знает, игрушки и кроватка уже не соответствуют его возрасту, а ее маленькая грязная комната очень отличается от тихого дома, полного цветов, где он жил раньше. Но Акимова хочет решить какие-то свои проблемы, о чувствах ребенка она не думает - поглощена своими бедами и нелегкой борьбой за него. О приемных родителях отзывается дурно, никакой благодарности за его воспитание у нее нет.
Автор заставляет задуматься, что такие перемены в жизни Вали ни к чему хорошему не приведут, его социальный статус понижен, возможности для реализации уменьшились. Характер у матери плохой. она нервная, озлобленная, несчастная. Но Настасья Филипповна хорошо воспитала приемного сына. В свои 6-7 лет он проявил настоящее милосердие. Он жалеет родную мать и готов ее любить и утешать, смирившись с происшедшим.
Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Главная тема рассказа Леонида Андреева "Валя" - переживания ребенка, мир которого рухнул: его из тихого богатого дома любящих приемных родителей забирает в бедную комнатушку неприятная женщина, оказавшаяся родной матерью, бросившая его в младенчестве.
Проблематика рассказа состоит в том, чтобы показать, что всегда возможны внезапные и неприятные изменения в жизни.
Приемные родители окружили мальчика заботой и любовью. Средства позволяли его баловать. Его потеря будет для них тяжелым потрясением. Они боролись за Валю, но мальчику про родную мать старались плохо не говорить.
Суд равнодушно постановил отдать ребенка матери по крови, не спросив его мнения, не принимая во внимание изменения материального положения.
Мать, брошенная любовником, вспомнила не в добрый час о ребенке. Она мало что о нем знает, игрушки и кроватка уже не соответствуют его возрасту, а ее маленькая грязная комната очень отличается от тихого дома, полного цветов, где он жил раньше. Но Акимова хочет решить какие-то свои проблемы, о чувствах ребенка она не думает - поглощена своими бедами и нелегкой борьбой за него. О приемных родителях отзывается дурно, никакой благодарности за его воспитание у нее нет.
Автор заставляет задуматься, что такие перемены в жизни Вали ни к чему хорошему не приведут, его социальный статус понижен, возможности для реализации уменьшились. Характер у матери плохой. она нервная, озлобленная, несчастная. Но Настасья Филипповна хорошо воспитала приемного сына. В свои 6-7 лет он проявил настоящее милосердие. Он жалеет родную мать и готов ее любить и утешать, смирившись с происшедшим.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.