Пугачев – реальная историческая личность. Это предводитель народного восстания, борец за права простых крестьян. Емельян хотел защитить крестьянство и облегчить его тяжелую долю.
Но Пугачёв выбрал кровавые методы для достижения своей цели. Так, он приказал казнить всех непокорных. По его вине погибли родители Маши и еще множество безвинных людей.
Но в то же время в его характере было благородство. Так, он не стал казнить Петра Гринева, проникнувшись уважением к юноше, не позволил обижать бедную сироту Машу Миронову.
Емельян – человек с большими амбициями. У него противоречивая натура. В характере Пугачева есть как положительные, так и отрицательные черты.
Одне з найбільш цікавого, що є в великих літературних творах минулого і сучасності, – це їхні герої. У героїв творів можна чогось навчитися, вони подають хороший приклад і своїми діями і поведінкою дають зрозуміти, що в цьому житті можливо абсолютно все, було б бажання. В одному з найбільш цікавих романів свого часу «Євгеній Онєгін » мене особливо вразив образ його головної героїні – Тетяни Ларіної.
Тетяна Ларіна стала ідеальною не тільки в уявленні поета Пушкіна, але і в російській літературі того часу в цілому. Розкриваючи образ героїні, Пушкін прагнув зробити його таким, що подобався б, як мінімум, особисто йому. Водночас підсумковий образ вийшов таким, який закохує в себе практично будь-якого читача цього твору. Головною особливістю образу по-моєму є його велика суперечливість. Будучи дівчиною, яка має деякі спільні інтереси зі своїми однолітками, іншими дівчатами, Тетяна Ларіна має і ряд відмінних від них характеристик. Вона дуже замислена, навіть надмірно, її серйозність виявляється в тому, що вона багато читає, не бажає грати з дітьми і бути аж надто ніжною зі своїми батьками. Тетяна Ларіна відверта, пряма, вона не боїться власної любові, прямо в ній зізнається, навіть не замислюючись про те, що вона дівчина, а дівчата так зазвичай не роблять. Впевненість у тому, що колись вона буде жити так, як пишуть у книгах, а не так, як вона бачить у реальності, не відпускає героїню і тримає її протягом усього роману. Це говорить одночасно про серйозність натури цієї людини, але також і про мрійливість, впевненість в існування якогось високого ідеалу. Відмінною рисою, яка мені дуже сподобалася, також є і її сталість. У романі описується і той час, коли статус жінки став дуже високий. Проте, незважаючи на це, вона не втратила свої високі моральні якості, залишившись все такою ж правильною людиною.
Немає нічого дивного, що саме Тетяна Ларіна стає улюбленим героєм для багатьох тих, хто прочитав роман Пушкіна «Євгеній Онєгін». Багато дівчат можуть навчитися чогось у неї. Приміром того, що не потрібно постійно за течією, треба вміти боротися з обставинами. Важливо також сприймати реальність критично і мати якісь ідеали в житті, які були почерпнуті з книг. Люди дуже часто бувають меркантильними і аморальними, хочеться знаходити протилежні приклади і відповідати їм .
Пугачев – реальная историческая личность. Это предводитель народного восстания, борец за права простых крестьян. Емельян хотел защитить крестьянство и облегчить его тяжелую долю.
Но Пугачёв выбрал кровавые методы для достижения своей цели. Так, он приказал казнить всех непокорных. По его вине погибли родители Маши и еще множество безвинных людей.
Но в то же время в его характере было благородство. Так, он не стал казнить Петра Гринева, проникнувшись уважением к юноше, не позволил обижать бедную сироту Машу Миронову.
Емельян – человек с большими амбициями. У него противоречивая натура. В характере Пугачева есть как положительные, так и отрицательные черты.
Одне з найбільш цікавого, що є в великих літературних творах минулого і сучасності, – це їхні герої. У героїв творів можна чогось навчитися, вони подають хороший приклад і своїми діями і поведінкою дають зрозуміти, що в цьому житті можливо абсолютно все, було б бажання. В одному з найбільш цікавих романів свого часу «Євгеній Онєгін » мене особливо вразив образ його головної героїні – Тетяни Ларіної.
Тетяна Ларіна стала ідеальною не тільки в уявленні поета Пушкіна, але і в російській літературі того часу в цілому. Розкриваючи образ героїні, Пушкін прагнув зробити його таким, що подобався б, як мінімум, особисто йому. Водночас підсумковий образ вийшов таким, який закохує в себе практично будь-якого читача цього твору. Головною особливістю образу по-моєму є його велика суперечливість. Будучи дівчиною, яка має деякі спільні інтереси зі своїми однолітками, іншими дівчатами, Тетяна Ларіна має і ряд відмінних від них характеристик. Вона дуже замислена, навіть надмірно, її серйозність виявляється в тому, що вона багато читає, не бажає грати з дітьми і бути аж надто ніжною зі своїми батьками. Тетяна Ларіна відверта, пряма, вона не боїться власної любові, прямо в ній зізнається, навіть не замислюючись про те, що вона дівчина, а дівчата так зазвичай не роблять. Впевненість у тому, що колись вона буде жити так, як пишуть у книгах, а не так, як вона бачить у реальності, не відпускає героїню і тримає її протягом усього роману. Це говорить одночасно про серйозність натури цієї людини, але також і про мрійливість, впевненість в існування якогось високого ідеалу. Відмінною рисою, яка мені дуже сподобалася, також є і її сталість. У романі описується і той час, коли статус жінки став дуже високий. Проте, незважаючи на це, вона не втратила свої високі моральні якості, залишившись все такою ж правильною людиною.
Немає нічого дивного, що саме Тетяна Ларіна стає улюбленим героєм для багатьох тих, хто прочитав роман Пушкіна «Євгеній Онєгін». Багато дівчат можуть навчитися чогось у неї. Приміром того, що не потрібно постійно за течією, треба вміти боротися з обставинами. Важливо також сприймати реальність критично і мати якісь ідеали в житті, які були почерпнуті з книг. Люди дуже часто бувають меркантильними і аморальними, хочеться знаходити протилежні приклади і відповідати їм .