Не дарма говорять, що успіхи починаються з праці. Праця це чудово, завдяки їй ми розвиваємося. В першу чергу вона повинна задовільнювати тебе, бо якщо те над чим ти працюєш тобі не подобається, то сподіватися на такий самий результат, як при добровільній праці - марно. Праця - це основа нашого життя, ми виконуємо її кожен день, навіть якщо не замислюємося над цим, бо навіть звичайне прибирання в кімнаті теж є працею. Взагалі, не треба забувати, що важлива не форма праці, а її якість, бо зробивши все абияк, гарного результату не здобути. Можна зробити висновки, що дійсно, без праці ми нікудишні, саме вона є залогом успіху та знання.
огрядний джентильмен, товстий, бондючий, повільний, заплилі жиром очиці, тий, бундючний і повільний. На ньому були бахматі штани в дрібну білу й чорну клітинку, не надто охайний чорний сюртук, незастебнутий спереду, жовтаво-сірий жилет з важким мідним ланцюжком, на якому теліпався квадратний шматочок металу, просвердлений посередині, що правив за прикрасу. Потертий циліндр і брудно-коричневе пальто з пожмаканим оксамитовим коміром лежали на стільці поряд з ним. Коротко кажучи, хоч як я вдивлявся, але не бачив у цьому чоловікові нічого незвичайного, крім вогненно-рудої чуприни й дуже засмученого виразу обличч
Не дарма говорять, що успіхи починаються з праці. Праця це чудово, завдяки їй ми розвиваємося. В першу чергу вона повинна задовільнювати тебе, бо якщо те над чим ти працюєш тобі не подобається, то сподіватися на такий самий результат, як при добровільній праці - марно. Праця - це основа нашого життя, ми виконуємо її кожен день, навіть якщо не замислюємося над цим, бо навіть звичайне прибирання в кімнаті теж є працею. Взагалі, не треба забувати, що важлива не форма праці, а її якість, бо зробивши все абияк, гарного результату не здобути. Можна зробити висновки, що дійсно, без праці ми нікудишні, саме вона є залогом успіху та знання.
огрядний джентильмен, товстий, бондючий, повільний, заплилі жиром очиці, тий, бундючний і повільний. На ньому були бахматі штани в дрібну білу й чорну клітинку, не надто охайний чорний сюртук, незастебнутий спереду, жовтаво-сірий жилет з важким мідним ланцюжком, на якому теліпався квадратний шматочок металу, просвердлений посередині, що правив за прикрасу. Потертий циліндр і брудно-коричневе пальто з пожмаканим оксамитовим коміром лежали на стільці поряд з ним. Коротко кажучи, хоч як я вдивлявся, але не бачив у цьому чоловікові нічого незвичайного, крім вогненно-рудої чуприни й дуже засмученого виразу обличч