Нора каже, що для того, щоб їхнє з Кельмером "співжиття могло стати шлюбом", потрібно, щоб вони змінилися, тобто "сталося найбільше диво". Поясніть, що мала на увазі головна героїня твору.
Госпожа Простакова - дворянка, помещица. Она живет в своем имении где-то в глубинке России вместе со своей семьей: "...Я живу здесь уже три дни. Нашел помещика дурака бессчетного, а жену презлую фурию..." Госпожа Простакова, судя по всему, немолодая женщина. Вероятно, Митрофанушка - ее поздний, долгожданный ребенок: "...Мой век проходит..." Простакова происходит из старинного дворянского рода Скотининых, чем она очень гордится: "...Род Скотининых великий и старинный. Пращура нашего ни в какой герольдии не отыщешь..." Простакова - властная женщина. Она любит, чтобы ее слушали: "...а я люблю, чтоб и чужие меня слушали..." Госпожа Простакова - жестокая, безжалостная помещица. Жестокость Простаковой дошла до того, что она отобрала у своих крестьян все, что можно. Крестьяне Простаковой, судя по всему, живут в нищете и голоде:
*** Источник данного материала: https://www.literaturus.ru/2015/06/gospozha-prostakova-nedorosl-harakteristika-obraz-fonvizin.html?m=1
Протиборство добра й зла триває споконвіку. Воно триватиме, мабуть, вічно. Це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. Кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. Не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, Бог та Диявол, істина й облуда тощо. Важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати. Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.
Госпожа Простакова - дворянка, помещица. Она живет в своем имении где-то в глубинке России вместе со своей семьей: "...Я живу здесь уже три дни. Нашел помещика дурака бессчетного, а жену презлую фурию..." Госпожа Простакова, судя по всему, немолодая женщина. Вероятно, Митрофанушка - ее поздний, долгожданный ребенок: "...Мой век проходит..." Простакова происходит из старинного дворянского рода Скотининых, чем она очень гордится: "...Род Скотининых великий и старинный. Пращура нашего ни в какой герольдии не отыщешь..." Простакова - властная женщина. Она любит, чтобы ее слушали: "...а я люблю, чтоб и чужие меня слушали..." Госпожа Простакова - жестокая, безжалостная помещица. Жестокость Простаковой дошла до того, что она отобрала у своих крестьян все, что можно. Крестьяне Простаковой, судя по всему, живут в нищете и голоде:
*** Источник данного материала: https://www.literaturus.ru/2015/06/gospozha-prostakova-nedorosl-harakteristika-obraz-fonvizin.html?m=1
Для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. Адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. Мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів до у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. Збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. Про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати. Народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. Розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. Казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. Мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. Казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. В той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.
Одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. Тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. Інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.
Тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. Тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. Стаючи на сторону добра, ми допомагаємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.