Нужно распределить героев романа пушкина "капитанская дочка" по таким определениям. 1. долг и честь 2. любовь и ненависть 3. дружба и предательство 4. благородие 5. великодушие заранее за ))
Життя - це шлях, у якому поєднуються безліч різних емоцій, неймовірні досягнення та воля думки. І все це тісно об'єднано одним бажанням, бажанням жити. Прочитавши твір М. Ю. Лермонтова "Герой нашого часу" я задався питанням " Чому Печорін був героєм свого часу? Та чи потрібні такі люди зараз?".
У творі Лермонтова описувалось життя військовослужбовця Печоріна що після заслання на Кавказ лікувався в П'ятигорську. Печорін був дуже красивим й саме через це мав багато прихильників та ворогів. Майже кожна дівчина побачивши Печоріна хоч раз закохувалась в нього. Через болісні моменти свого дитинства він зрозумів що люди прості та передбачувані. Частіше за все або проявляють хибні емоції, тобто кажуть не те, що думають; або втрачають розум і йдуть за позовом серця. Але всіх цих людей поєднує одне, жага задовільнити свої емоції, або отримання об'єкту свого бажання. Тільки головний герой твору намагався не підкорятись почуттям, а жити своїм життям, думаючи тільки про себе. Це допомагало йому робити великі досягнення та ставати героєм у очах інших. Одразу ж можна задати питання в чому полягає його героічність? Він завжди мислив раціонально та тактично, не боявся смерті та не прив'язувався до людей, що робило його першокласним військовим. Навіть коли було затримання козака вбивці саме Печорін перший запропонував як його затримати.
Безперечно такі люди обов'язково потрібні нам зараз, адже без них життя стане нудним і однаковим. І так він герой свого часу адже він показував ідеальні манери і ніколи не йшов в когось на поводу. Зараз такі люди дуже потрібні.
Очень большое впечатление произвело на меня стихотворение «Нищий» , в котором речь идет о дряхлом, убогом старике, просящем милостыню. Автор дает этому герою очень выразительную портретную характеристику: «воспаленные, слезливые глаза» , «посинелые губы» , «шершавые лохмотья» , «нечистые раны» . Глаголы «стонал» , «мычал» , «вздрагивал» дополняют тягостную картину. Тургенев нашел невероятно точную и меткую метонимическую конструкцию — старика «безобразно обглодала бедность» .
Далее рассказчик (стихотворение написано от первого лица) говорит о том, что не найдя ничего у себя в карманах, он просто протянул руку и крепко ладонь старика. Это не просто ярко нарисованная художником драматическая картина из жизни. Стихотворение имеет глубокий подтекст. Нищий — это не только тот, кто не имеет материальных благ. Нищим, несчастным, бедным может быть человек с полными карманами, но пустой душой. Поэтому вначале, когда герой хотел механически подать милостыню, автор называет старика «несчастным существом» . Но потом, остановившись и задумавшись, он говорит, что это его «брат».
Життя - це шлях, у якому поєднуються безліч різних емоцій, неймовірні досягнення та воля думки. І все це тісно об'єднано одним бажанням, бажанням жити. Прочитавши твір М. Ю. Лермонтова "Герой нашого часу" я задався питанням " Чому Печорін був героєм свого часу? Та чи потрібні такі люди зараз?".
У творі Лермонтова описувалось життя військовослужбовця Печоріна що після заслання на Кавказ лікувався в П'ятигорську. Печорін був дуже красивим й саме через це мав багато прихильників та ворогів. Майже кожна дівчина побачивши Печоріна хоч раз закохувалась в нього. Через болісні моменти свого дитинства він зрозумів що люди прості та передбачувані. Частіше за все або проявляють хибні емоції, тобто кажуть не те, що думають; або втрачають розум і йдуть за позовом серця. Але всіх цих людей поєднує одне, жага задовільнити свої емоції, або отримання об'єкту свого бажання. Тільки головний герой твору намагався не підкорятись почуттям, а жити своїм життям, думаючи тільки про себе. Це допомагало йому робити великі досягнення та ставати героєм у очах інших. Одразу ж можна задати питання в чому полягає його героічність? Він завжди мислив раціонально та тактично, не боявся смерті та не прив'язувався до людей, що робило його першокласним військовим. Навіть коли було затримання козака вбивці саме Печорін перший запропонував як його затримати.
Безперечно такі люди обов'язково потрібні нам зараз, адже без них життя стане нудним і однаковим. І так він герой свого часу адже він показував ідеальні манери і ніколи не йшов в когось на поводу. Зараз такі люди дуже потрібні.
Очень большое впечатление произвело на меня стихотворение «Нищий» , в котором речь идет о дряхлом, убогом старике, просящем милостыню. Автор дает этому герою очень выразительную портретную характеристику: «воспаленные, слезливые глаза» , «посинелые губы» , «шершавые лохмотья» , «нечистые раны» . Глаголы «стонал» , «мычал» , «вздрагивал» дополняют тягостную картину. Тургенев нашел невероятно точную и меткую метонимическую конструкцию — старика «безобразно обглодала бедность» .
Далее рассказчик (стихотворение написано от первого лица) говорит о том, что не найдя ничего у себя в карманах, он просто протянул руку и крепко ладонь старика. Это не просто ярко нарисованная художником драматическая картина из жизни. Стихотворение имеет глубокий подтекст. Нищий — это не только тот, кто не имеет материальных благ. Нищим, несчастным, бедным может быть человек с полными карманами, но пустой душой. Поэтому вначале, когда герой хотел механически подать милостыню, автор называет старика «несчастным существом» . Но потом, остановившись и задумавшись, он говорит, что это его «брат».
Объяснение: